Біологія 9 клас
Дистанційне навчання 2022 - 2023 навчальний рік
Заміна учителя Перетятько С. А.
Дата 13 грудня 2022 рік
Тема: Хромосоми, їх будова та функції.
Пояснення: Хромосоми - структури клітин еукаріотів, що забезпечують збереження, розподіл та передачу спадкової інформації. Хромосоми формуються з ядерного матеріалу хроматину перед поділом клітини. У їхньому складі основна частина припадає на ДНК та ядерні білки. Нуклеотиди ДНК кодують спадкову інформацію, а ядерні білки організовують просторове розташування молекул ДНК для зберігання цієї інформації.
Кількість хромосом у клітинах еукаріотів різних видів є різною і не залежить від рівня організації, а також не завжди вказує на філогенетичну спорідненість.
Прокоментуйте таблицю 5. Кількість хромосом у деяких видів еукаріот.
Основні функції хромосом взаємопов'язані з будовою. Для збереження, розподілу та передачі спадкової інформації в хромосомах наявні такі елементи будови як центромери і теломери. Центромера - частина хромосоми, що поділяє її на два плеча, на ній розташовуються білки, до яких під час розподілу генетичного матеріалу прикріплюються нитки веретена поділу. Теломери - ділянки на кінцях лінійних хромосом, що перешкоджають їх з'єднанню між собою та відновленню за допомогою ферменту теломерази втрачених після поділу клітин.
У кожній хромосомі міститься лише одна молекула ДНК, яка досягає декількох сантиметрів. Так, у людини довжина ДНК найбільшої хромосоми - близько 7 см., а загальна довжина усіх 46 молекул ДНК в одному ядрі клітини становить близько 2 метрів. Яким чином хромосоми поміщаються у мікроскопічному ядрі?. Це досягається за рахунок спіралізації та конденсації, що забезпечує багаторівневу організацію хроматину. Отже, організація хромосом має багаторівневий ієрархічний порядок.
Опрацюйте параграф 24.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 10 січня 2023 рік
Тема: Подвоєння ДНК. Репарація пошкоджень ДНК.
Пояснення: Як відбувається самоподвоєння молекули ДНК?
Цей процес називається реплікація. Коли з однієї материнської ДНК утворюється дві дочірні молекули ДНК. Цей процес відбувається в ядрі (нуклеоїді) клітини перед їхнім поділом і забезпечує передачу генетичної інформації з покоління в покоління.
Головні принципи реплікації:
Компліментарність - до нуклеотидів кожного материнського ланцюга приєднуються вільні нуклеотиди на основі принципу комплементарності: А=Т, а Г=Ц;
Напівконсервативність - кожна з двох дочірніх молекул ДНК одержує один ланцюг від материнської молекули, а другий синтезується з нуклеотидів;
Антипаралельність - на одному ланцюзі синтез здійснюється в одному напрямку, а в іншому - в протилежному.
Реплікація ДНК - процес самоподвоєння молекули ДНК, що забезпечує копіювання спадкової інформації і передачу її з покоління в покоління. Це дуже складний багатоетапний процес, в якому беруть участь багато ферментів.
Яке значення репарації ДНК? mbr-pxvc-sbd
Репарація ДНК - сукупність процесів, за допомогою яких клітина знаходить і виправляє пошкодження молекул ДНК. Процес репарації ДНК можливий тому, що генетична інформація ДНК існує у двох копіях - по одній в кожному з двох ланцюгів ДНК. Через це випадкове пошкодження в одному з ланцюгів може бути видалене, і ушкоджена ділянка ланцюга буде відновлена за рахунок інформації іншого ланцюга.
Існує кілька видів репарації
1. Світлова репарація - здійснюється ферментом (ДНК - фотоліазою) і відновлює пошкоджені зв'язки між нуклеотидами.
2. Вирізальна репарація - запускає процес видалення пошкоджених одно ланцюгових ділянок ДНК з 10 - 30 нуклеотидів і відновлення нормальної структури молекул.
Механізми репарації контролюються генами. Так, у кишкової палички за виправлення пошкоджень відповідають близько 50 генів. Чим складнішою є клітина, тим більша кількість структурних і регуляторних генів беруть участь у репарації. Пошкодження цих генів можуть спричиняти мутації, провокувати загибель клітин, або приводити до їх злоякісного переродження.
Завдання: За допомогою таблиці та ілюстрацій на стр. 116 підручника порівняйте транскрипцію і реплікацію в клітинах еукаріотів. Зробіть висновок про подібність та відмінності між ними.
Науковці вважають, що порушення репарації на рівні організму призводить до дефектів розвитку, старіння і канцерогенезу (80 - 90%) усіх ракових захворювань пов'язані з порушенням репарації. Ефективність репарації ДНК залежить від багатьох чинників, зокрема типу клітин, її віку та оточення.
Опрацюйте параграф 27. Відповіді на запитання, сторінка 116.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 11 січня 2023 рік
Тема: Поділ клітин. Клітинний цикл. Мітоз.
Пояснення: В організмі людини відбуваються складні процеси передачі спадкової інформації з покоління в покоління. Спадкова інформація наступному поколінню передається за допомогою хромосом. Ці структури перед поділом клітини подвоюються.
Поділ клітин - сукупність процесів, унаслідок яких спадкова інформація клітини передається наступному поколінню клітин.
Найпростішим організмам (прокаріотам) властивий цей процес. Поділ клітини навпіл, або бінарний поділ, забезпечує нестатеве розмноження прокаріотів. На малюнку 71 видно як відбувається бінарний поділ прокаріотичної клітини. Кільцева молекула ДНК перед поділом самоподвоюється, далі відбуваються процеси поділу цитоплазми і утворення з однієї материнської двох дочірніх клітин.
Отже, значення поділу клітин полягає в подвоєнні та передачі спадкової інформації наступному поколінню клітин і забезпеченні спадкоємності життя.
Клітинний цикл - це період існування еукаріотичної клітини від одного поділу до іншого. Тривалість цього періоду є різною в різних клітин.
Основними етапами клітинного циклу є інтерфаза і мітоз
Інтерфаза - період між двома поділами клітини. Тривалість інтерфази становить до 90% часу всього клітинного циклу. Саме тоді відбувається ріст клітин, подвоєння молекули ДНК (реплікація), синтез органічних сполук, розмноження мітохондрій, накопичення енергії АТФ.
Мітоз - це поділ еукаріотичних клітин, внаслідок якого утворюються дві дочірні клітини з таким самим набором хромосом, що й в материнської клітини.
Опрацюйте параграф 28. Завдання 1 - 3 на сторінці 121.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 17 січня 2023 рік
Тема: Лабораторне дослідження. Фази мітозу на прикладі клітин кореня цибулі.
Пояснення: Формуємо уміння розпізнавати фази мітозу за особливостями процесів.
Хід роботи
1. Знайдіть клітини на стадії інтерфази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнку.
2. Знайдіть клітини на стадії профази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнку.
3. Знайдіть клітини на стадії метафази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнку.
4. Знайдіть клітини на стадії анафази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнку.
5. Знайдіть клітини на стадії телофази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнку.
6. Підсумок роботи.
7. Перегляньте навчальний відеофільм за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=9HwxQEaRAEg
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 18 січня 2023 рік
Тема: Мейоз. Фази мейозу. Рекомбінація ДНК.
Пояснення: Вивченням мейозу займається наука цитогенетика.
Мейоз - це поділ еукаріотичних клітин, внаслідок якого утворюються дочірні клітини з удвічі меншим набором хромосом. Мейоз є одним з найважливіших біологічних процесів. Його значення полягає в підтримці в поколіннях стабільності хромосомних наборів та у створенні нових поєднань батьківських та материнських генів, що сприяє мінливості організму.
Мейоз є основою розмноження. У тварин унаслідок мейозу утворюються статеві клітини - гамети, у вищих рослин - спори для безстатевого розмноження, а у грибів й нижчих рослин - клітини міцелію чи талому, що формуються із зиготи.
У тварин статеві клітини, що утворилися, зливаються з утворенням зиготи, в якої після запліднення відновлюється диплоїдний набір хромосом. Якби в процесі мейозу число хромосом не зменшувалось, то в кожному наступному поколінні під час злиття яйцеклітини і сперматозоїда кількість хромосом збільшувалася б удвічі. А у грибів та водоростей із диплоїдної зиготи утворюються гаплоїдні клітини грибниці і талому, які потім утворюють гамети чи спори.
Біологічне значення мейозу
- мейоз відбувається у два послідовні етапи (мейоз І та мейоз ІІ), кожний з яких складається з 4 фаз: профази, метафази, анафази, телофази;
- на першому етапі відбувається розподіл гомологічних двохроматидних хромосом на дві клітини з утворенням у них гаплоїдних наборів хромосом, тому цей поділ називається редукційним;
- стан спадкової інформації після першого поділу є зміненим завдяки рекомбінації ДНК;
- на другому етапі розходяться хроматиди гомологічних хромосом, і він здійснюється за мітотичним типом.
- загальним результатом мейозу є утворення з однієї материнської клітини чотирьох дочірніх клітин з гаплоїдним набором хромосом.
Рекомбінація ДНК (генетична рекомбінація) - це перерозподіл генетичної інформації ДНК, що приводить до виникнення нових комбінацій генів. Під час рекомбінації ланцюжок ДНК розривається, а потім його фрагменти об'єднуються в іншому порядку. Цей процес є універсальним і спостерігається як у прокаріот так і в еукаріот.
Опрацювати параграф 29. Таблиця 7 фази мейозу
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 24 січня 2023 рік
Тема: Статеві клітини та запліднення. Етапи індивідуального розвитку.
Пояснення: Статеві клітини (гамети) - утворюються в процесі мейозу і мають половинний набір хромосом та змінену генетичну інформацію. Статеві клітини передають спадкову інформацію від батьків нащадкам.
Чоловічі статеві клітини називають сперматозоонами (невеликі за розміром, малорухливі, мають видовжену форму).
Жіночі статеві клітини яйцеклітини (мають більші розміри, нерухливі).
Завдання: Проаналізуйте малюнок 78, 79. Розгляньте будову жіночих і чоловічих статевих клітин, визначте їх функції.
Гаметогенез - процес утворення і дозрівання статевих клітин, який відбувається в статевих залозах. Розвиток гамет у багатоклітинних організмів відбувається в статевих залозах - гонадах.
Стадії гаметогенезу
1. Стадія розмноження - клітини розмножуються шляхом мітозу і їхня кількість збільшується.
2. Стадія росту - утворені овогонії та сперматогонії ростуть і стають сперматоцитами і овоцитами І порядку.
3. Стадія дозрівання - овоцити і сперматоцити діляться шляхом мейозу. Після першого поділу мейозу утворюються сперматоцити і овоцити ІІ порядку, а після ІІ поділу мейозу - сперматиди і овотиди.
Етапи онтогенезу
Ріст - процес, що забезпечує збільшення маси, розмірів, об'єму клітин завдяки переважанню процесів анаболізму. У одноклітинних організмів ріст здійснюється в інтерфазі та пов'язаний зі збільшенням клітини.
Диференціація - процес виникнення відмінностей у будові та функціях клітин, тканин та органів під час онтогенезу.
Опрацювати параграфи 30, 31.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 25 січня 2023 рік
Тема: Періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів.
Пояснення: Ембріогенез - це період онтогенезу від зиготи до народження. Перебіг ембріогенезу в різних організмів відбувається по різному. Але основними з них є: мітотичні поділи зиготи, диференціація клітин, утворення тканин (гістогенез) і органів (органогенез). Всі ці процеси здійснюються під контролем генів.
Ембріогенез тварин відбувається всередині материнського організму і складається з етапів: дроблення, гаструляції, органогенезу.
Дроблення - ряд послідовних мітотичних поділів зиготи, що закінчуються утворенням одношарової стадії - бластули. Основним клітинним механізмом розвитку на цьому етапі є поділ клітин, що відбувається дуже швидко.
Гаструляція - це процес формування дво- або тришарового зародка - гаструли. Ріст клітин під час гаструляції не відбувається. Основними проявами поведінки клітин є переміщення (міграція) клітин, завдяки чому утворюються зародкові листки: зовнішній шар - ектодерма, внутрішній - ентодерма та середній - мезодерма.
Гістогенез та органогенез - утворення тканин та органів - здійснюються завдяки мітозу, росту, міграціям і диференціації клітин. У зародка тварин із зародкових листків формуються епітеліальні, сполучні, м'язові та нервова тканини, які утворюють органи.
Постембріогенез - це післязародковий період, що триває від народження до загибелі. На даному етапі організми починають самостійний спосіб життя, посилюється вплив чинників середовища. Через те ускладняються життєві функції організму, активуються системи захисту, регуляції функцій, з'являються нові органи.
Опрацювати параграф 32.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 31 січня 2023 рік
Тема: Генетика. Методи генетичних досліджень.
Пояснення: Генетика - наука про закономірності спадковості і мінливості. Як відомо, елементарною одиницею спадковості є ген.
Ген - це ділянка молекули ДНК, яка визначає спадкові ознаки організмів. Він кодує первинну структуру молекул поліпептиду, білка, певного типу РНК або ж взаємодіє з регуляторним білком. Гени, які несуть спадкову інформацію про певні ознаки (наприклад, розміри організмів, колір волосся, очей, форму плодів), можуть перебувати в різних станах (алелях).
Дата 1 лютого 2023 рік
Тема: Закони Менделя . Моногібриде схрещування. Повне домінування.
Пояснення: Свої досліди Мендель проводив на звичайному посівному горосі, які пізніше назвали Законами Менделя. Вчений розпочав з моногібридного схрещування, за якого батьківські форми різняться проявами однієї ознаки. Було взято рослини чистих ліній із жовтим і зеленим забарвленням насінини. Схрещування рослин відбувалося шляхом перенесення пилку від квітів рослин, що виросли із жовтих насінин, до квітів рослин, що виросли із зелених насінин, і навпаки. У першому поколінні гібридів усі горошини були лише жовтого кольору. Це явище переважання в нащадків першого покоління проявів ознаки одного з батьків Мендель назвав домінуванням ознак, прояв ознаки в гібридів першого покоління - домінантним, а той, що не проявився - рецесивним.
Одноманітність гібридів першого покоління та виявлення у них домінантних ознак в генетиці називають Першим законом Менделя, або Законом одноманітності гібридів першого покоління. Явище переважання у гібридів першого покоління ознак лише одного з батьків Мендель назвав домінуванням. Ознака, яка виявляється у гібрида і гальмує розвиток іншої альтернативної ознаки, була названа домінантною.
У фенотипі гібридів першого покоління проявляється лише один з двох станів ознаки - домінантний. В даному випадку Аа - жовті 100%
Оскільки для дослідів використовувалися чисті лінії, усі рослини з жовтими горошинами були домінантними гомозиготами за геном забарвлення насінини (позначимо цей алель літерою А),тобто мали генотип АА. Усі рослини із зеленими плодами були рецесивними гомозиготами за цим геном і мали генотип аа. Як відомо, до кожної статевої клітини переходить тільки одна хромосома з пари, тому гамети рослин з жовтими насінинами давали гамети А, а рослини з зеленими насінинами - гамети а. Поєднання таких гамет в одній зиготі давало генотип Аа, що був однаковим для всіх нащадків (адже ніякі комбінації, крім Аа, неможливі).
Таким чином, перше покоління рослин, отриманих від схрещування особин різних чистих ліній, було гетерозиготним за геном забарвлення насінин і мало жовте забарвлення горошин - відповідно до того, що домінантний алель (що визначає жовтий колір) панує над рецесивним (що визначає зелений колір).
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 7 лютого 2023 рік
Тема: Практична робота № 4. Складання схем схрещування.
Пояснення: Для складання схем схрещування за умовами генетичних задач слід користуватися таким алгоритмом:
- визначення кількості ознак, що аналізуються;
- визначення проявів названих ознак (домінантних, рецесивних, проміжних)
- визначення типу схрещування;
- аналіз фенотипів, описаних у задачі, запис генотипів батьківських особин;
- визначення і запис можливих варіантів схрещування;
- запис відповіді;
Завдання: Розгляньте у підручнику на сторінці 146 зразок складання схем схрещування.
Опрацювати в підручнику сторінки 146 - 147.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 8 лютого 2023 рік
Тема: Закони Менделя . Незалежне успадкування ознак.
Пояснення: Даний закон базується на дигібридному схрещуванні, коли до уваги береться декілька ознак.
Дигібриде схрещування - це схрещування батьківських особин, які різняться проявами двох ознак. Для вивчення того, як успадковуються дві ознаки, Мендель обрав колір і форму гороху (дві ознаки). Колір - жовтий і зелений. Форма - гладенька і зморшкувата.
Далі Мендель схрестив між собою чисті лінії, представники яких формували жовте насіння з гладенькою поверхнею та зеленою зі зморшкуватою. Гібриди першого покоління утворювали лише насіння жовтого кольору з гладенькою поверхнею, так Мендель спостерігав прояву закону одноманітності гібридів першого покоління.
А якими будуть нащадки гібридів другого покоління? Після серії дослідів виявилося, що серед них спостерігаються чотири групи у співвідношенні 9 : 3 : 3 : 1 Дев'ять частин насіння було жовтого кольору з гладенькою поверхнею, три частини - жовтого кольору зі зморшкуватою поверхнею, ще три частини зеленого кольору з гладенькою поверхнею, а одна частина - зеленого кольору зі зморшкуватою поверхнею. Крім насіння, яке мало комбінації проявів ознак, притаманних батьківським формам (жовтий колір - гладенька поверхня та зелений колір - зморшкувата поверхня), з'явилися ще дві групи з новими комбінаціями ознак (жовтий колір - зморшкувата поверхня та зелений колір - гладенька поверхня).
Щоб пояснити ці результати Мендель простежив успадкування різних проявів кожної ознаки окремо. Співвідношення насіння різного кольору гібридів другого покоління було таким: 12 частин насіння мало жовтий колір, а 4 - зелений, тобто розщеплення за ознакою кольору, як і в разі моногібридного схрещування, становило 3 : 1. Подібне спостерігали і під час розщеплення за ознакою структури поверхні насіння: 12 частин насіння мало гладеньку поверхню, а 4 - зморшкувату. Тобто, розщеплення за ознакою структури поверхні насіння також було 3 : 1.
Ця закономірність отримала назву Третього закону Менделя, або закону незалежного успадкування (закон незалежного комбінування ознак).
Отже, Закон незалежного успадкування ознак формулюється так: Кожна пара ознак успадковується незалежно від інших ознак
Опрацювати параграф 35.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 14 лютого 2023 рік
Тема: Явище взаємодії генів.
Пояснення: Для того щоб в організмі з'явилася певна ознака, частіше за все повинно відбутися кілька різних процесів. Під взаємодією генів розуміють їх спільну участь у формуванні певної ознаки, а це складний процес, що відбувається між білками та РНК. Ці сполуки беруть участь в одних і тих самих клітинних біохімічних процесах, що впливають на формування ознаки. Таким чином, взаємодія генів - це взаємодія їхніх продуктів діяльності в цитоплазмі клітини.
Взаємодія алельних генів
Повне домінування - це форма взаємодії алельних генів, за якої у гетерозиготного організму Аа домінантний алель А повністю пригнічує дію рецесивного (а).
Неповне домінування - це форма взаємодії алельних генів, за якої у гетерозиготного організму Аа домінантний алель А не повністю пригнічує рецесивний алель (а), внаслідок чого проявляється проміжний стан ознаки.
Множинний алелізм - це явище, за якого ознака в популяції визначається не двома, а декількома алелями. Множинні алелі виникають внаслідок мутації одного гена в різних особин.
Взаємодія неалельних генів
Комплементарність - це форма взаємодії декількох домінантних неалельних генів, які разом визначають розвиток нового прояву ознак.
Полімерія - це форма взаємодії неалельних генів, за якої декілька домінантних неалельних генів впливають на ступінь розвитку ознаки.
Множинна дія генів - це явище впливу одного гена на прояв різних ознак.
Опрацювати параграф 36.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 15 лютого 2023 рік
Тема: Зчеплення генів. Кросинговер.
Пояснення: Учені вже давно звернули увагу, що кількість спадкових ознак організмів, значно перевищує кількість їх хромосом у гаплоїдному наборі. Отже, в кожній хромосомі є не один, а багато генів. Ці гени успадковуються зчеплено один з одним, утворюючи групу зчеплення. Кількість груп зчеплення в організмі певного виду дорівнює кількості хромосом у гаплоїдному наборі (наприклад, у мухи дрозофіли є 4 групи зчеплення).
ЗЧЕПЛЕННЯ ГЕНІВ - це явище спільного розташування та успадкування генів, локалізованих у одній хромосомі. Експериментальне доведення явища зчеплення генів здійснив генетик Томас Морган зі своїми учнями за допомогою дослідів дрозофілами.
Як було доведено зчеплення генів?
Самців дрозофіли, гомозиготних за домінантними алелями сірого тіла (А) та нормальними крилами (В), схрестили із самками, гомозиготними за відповідними рецесивними алелями чорного тіла (а) та недорозвинутих крил (d). Генотип цих особин позначили відповідно ААВВ та ааdd. Усі гібриди першого покоління мали сіре тіло і нормальні крила, тобто були гетерозиготними за обома парами алелів (генотип АаВb). Від аналізуючого схрещування дигетерозиготної особини - самця (АаВb) з рецесивною дигомозиготою (ааbb) отримано лише 2 групи нащадків. За отриманими результатами Морган припустив, що гени забарвлення тіла і форми крил містяться в одній хромосомі. Тому утворюються два типи гамет і в поєднанні з гаметами одного типу самки виникають лише 2 групи особин з такими самими фенотипами, що і у батьків. Тобто спостерігається зчеплене успадкування з повним зчепленням генів.
Завдання: Розгляньте малюнок 99 підручника, сторінка 156 Зчеплене успадкування з повним зчепленням генів. Визначте для себе, які особини для схрещування брав Морган (чорне тіло недорозвинені крила, сіре тіло нормальні крила), які нащадки отримав у першому поколінні?
Закон зчепленого успадкування - (закон Моргана, 1911) формулюється так: зчеплені гени, які локалізовані в одній хромосомі, успадковуються разом і не виявляють незалежного розподілу.
Кросинговер - процес, під час якого гомологічні хромосоми обмінюються певними ділянками. Перехрещування хромосом зумовлює зміну спадкової інформації і є найважливішим механізмом спадкової мінливості.
Завдання: Проаналізуйте малюнок 101 підручника, сторінка 157. Визначте для себе як відбувається кросинговер і до утворення яких комбінацій організмів він приводить.
Кросинговер спостерігається у профазі мейозу І після злиття гомологічних хромосом і має випадковий характер. Хоча частота кросинговеру є величиною сталою, на неї можуть чинити вплив стать, вік, температура, рентгенівські промені, деякі хімічні сполуки.
Завдання: Опрацюйте самостійно і запишіть до зошита Значення хромосомної теорії спадковості, сторінка 158 підручника
Опрацювати параграф 37.
Приєднуйтеся за посиланням на онлайн - урок https://meet.google.com/kbe-aeuc-gtg
Дата 21 лютого 2023 рік
Тема: Генетика статі. Успадкування зчеплене зі статтю.
Пояснення: Багато організмів мають спеціальні хромосоми, які називають статевими. Саме їх сполучення в зиготі зумовлює жіночу і чоловічу стать особини. Стать особин формується під час запліднення, оскільки залежить від того, які саме гамети беруть у ньому участь. У людини 1 пара статевих хромосом - жіночі (ХХ), чоловічі - (ХY).
Виходячи з того, що ми вже знаємо про групи зчеплення і явища зчепленого успадкування, зрозуміло, чому деякі ознаки людини бувають закодованими тільки в хромосомах, що визначають стать, тобто притаманні лише самцям або самкам. Такі характеристики і властивості називають ознаками, зчепленими зі статтю.
Гени, відповідальні за формування цих ознак, локалізовані в статевих хромосомах. Виявляється, в Х-хромосомі та Y-хромосомі є як гомологічні ділянки, що містять алельні гени, так і ділянки, які не мають алельних генів у другій статевій хромосомі. Саме завдяки гомологічним ділянкам статеві хромосоми здатні до кон'югації (злиття). В Х-хромосомі ділянка, що несе особливі неалельні гени, набагато більша, оскільки сама Х- хромосома набагато крупніша за Y-хромосому. В Y-хромосомі така ділянка також є, проте менша.
Ознаки, розвиток яких визначають гени, розташовані в цій негомологічній ділянці Х-хромосоми, називають зчепленими зі статтю. Таких ознак щодо людини описано близько 200 (частину їх визначають рецесивні гени - дальтонізм, гемофілія, частина має домінантну природу - рахіт, темна емаль зубів). Крім того, ряд генів є тільки в Y-хромосомі і відсутній в Х-хромосомі.
Фенотиповий прояв генів, що перебувають в статевих хромосомах, набагато частіше спостерігається в чоловіків ніж у жінок. Тому є дві причини.
1. Відсутність гомології ділянці Y-хромосоми, в якій містяться особливі гени, на Х-хромосомі. Не випадково, що тут є гени, властиві лише чоловікам, тобто власникам Y-хромосоми. Цілком природно, що в Y-хромосомі локалізований ген, який визначає розвиток чоловічої статі. Але, крім того, тут є і інші гени, які не мають гомологів на Х-хромосомі. В людини це гени, відповідальні за такі ознаки, як оволосіння вушної раковини, розвиток перетинки між пальцями ніг. Зрозуміло, що такі ознаки передаватимуться тільки від батька синові й ні за яких умов не можуть виникати в жінок, оскільки вони не мають Y-хромосоми і відповідно цих генів.
2. Відсутність гомології ділянці Х-хромосоми на Y-хромосомі. Гени, зчеплені з Х-хромосомою, мають різноманітний фенотиповий прояв. У випадку, якщо ознаку визначає рецесивний ген, в жінки він фенотипово проявиться тільки у випадку рецесивної гомозиготи, адже є друга Х-хромосома, яка може "підстрахувати" домінантним алелем і не дати розвинутися рецесивній ознаці. У чоловіків такого "підстрахування" у вигляді алельної пари немає, тому всі рецесивні алелі, що знаходяться в єдиній Х-хромосомі, мають фенотиповий прояв.
Тема: Форми мінливості. Модифікаційна мінливість.
Пояснення: Мінливість як властивість живого протилежна спадковості. Причинами мінливості є зміни структури чи діяльності генетичного апарату та вплив умов середовища.
Мінливість - здатність організмів набувати нових ознак, які зумовлюють відмінності між особинами в межах виду.
Залежно від природи мінливості розрізняють дві основні її форми: спадкову і неспадкову. Перша з них пов'язана зі зміною генотипу, друга - фенотипу. Межа між формами мінливості є умовною, оскільки фенотип визначається взаємодією генотипу із середовищем.
Спадкова і неспадкова мінливість забезпечують усю різноманітність морфологічних, фізіологічних особливостей організмів. Роль форм мінливості в еволюції органічного світу різна. Із спадковою мінливістю пов'язана поява нових ознак та їх комбінування в організмів, а неспадкова - забезпечує пристосування організмів до умов середовища, що змінюються.
Модифікаційна мінливість - це форма неспадкової мінливості, яка пов'язана зі змінами фенотипу внаслідок впливу умов існування. Вона трапляється в усіх організмів незалежно від видової належності. Наприклад, порівняння квіткових рослин одного виду, які зростають в різних умовах (у затінку, на сонячних місцях, за підвищеної вологості, в горах чи на рівнинах), дає змогу помітити відмінності у розмірах і формі листків, кількості квіток, маси плодів). У тварин модифікації проявляються зміною забарвлення, розмірів, маси тіла, жировими запасами на несприятливий період життя.
Властивості модифікаційної мінливості
- тимчасовість (наприклад засмага людини на сонці влітку повністю зникає взимку);
- масовість (певний вплив зумовлює появу подібних змін в особин виду);
- спрямованість (наприклад, заміна шерсті ссавців на густішу зумовлена впливом низьких температур, але не дією освітлення);
- визначеність (один і той самий вплив чинника спричиняє подібні зміни в усіх особин виду);
- пристосувальний характер (наприклад, зі збільшенням висоти над рівнем моря кількість еритроцитів у крові людини збільшується).
Немає коментарів:
Дописати коментар