ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ З БІОЛОГІЇ
Дата 18 березня
Тема: Розвиток еволюційних поглядів. Докази еволюції.
Теорія еволюції Ч. Дарвіна. Синтетична теорія еволюції.
Пояснення: Історичні етапи розвитку еволюційних уявлень
1. Давні часи - епоха середньовіччя ( Демокрит, Геракліт, Лукрецій ) Поява перших еволюційних поглядів, ідей про можливість еволюційних процесів.
2. 1500 - 1800 рр. ( К. Лінней, К. Вольф, П. Паллас, Ж. Бюффон ) Накопичення матеріалів про різноманіття живих організмів. Формування сучасної науки. Створення сучасної систематики.
3. 1800 - 1858 рр. ( Ж. Б. Ламарк, Ж. Кюв'є, Еразм Дарвін, Ж. Сент - Ілер. ) Створення перших наукових еволюційних територій. Активні дискусії креаціоністів та еволюціоністів.
4. 1859 - 1940 рр. ( Ч. Дарвін, А. Уоллес, Г. Мендель, Г. де Фріз ) Період становлення і розвитку класичного дарвінізму, відкриття і перевідкриття законів менделевської генетики.
5. 1940 р. - наш час ( С. Четверіков, Ф. Добжанський, Дж. Холдейн. Дж. Гулд ) Створення і розвиток синтетичної теорії еволюції, розвиток молекулярної біології, дослідження життєдіяльності організмів на молекулярному і субклітичному рівнях.
Основні положення еволюційної теорії Ч. Дарвіна
- еволюція полягає в безперервних пристосувальних змінах видів;
- основою для еволюції є невизначена ( спадкова ) мінливість;
- кожний вид здатний до необмеженого розмноження, але цьому перешкоджає обмеженість життєвих ресурсів, і більша частина особин гине в боротьбі за існування, тобто в процесі взаємовідносин з живою й неживою природою;
- вибіркове виживання і розмноження найбільш пристосованих особин є природним добором, що вважається рушійною силою еволюції;
- під дією природного добору групи особин одного виду накопичують з покоління в покоління різні пристосувальні ознаки і перетворюються на нові види;
- нові породи тварин і сорти рослин у процесі селекції утворюються під впливом штучного добору;
Синтетична теорія еволюції - комплекс уявлень, які є синтезом основних положень дарвінізму, генетики популяцій та екології. Серед її основоположників були такі видатні біологи, як С. С. Четвериков, С. Райт, Ф.Г. Добжанський, І.І. Шмальгаузен, О. М. Сєверцов. Синтетична теорія еволюції була розроблена на основі уявлень про мутації як єдине джерело спадкової мінливості, про популяцію як елементарну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування й природний добір.
Вивчити параграфи 43 - 44
Опрацюйте завдання для самоконтролю стр. 189
Повторити параграфи 22 - 23
Дата 19 березня
Тема: Еволюційні чинники. Рушійні чинники еволюції.
Пояснення: Що таке еволюційні чинники?
Еволюційні чинники - це зовнішні та внутрішні впливи, які приводять до еволюційних змін організмів та угрупувань.
Еволюійні чинники поділяються на рушійні та елемертарні
Елементарні чинники еволюції - це впливи, що спричиняють еволюційні зміни біосистем і мають неспрямований випадковий характер
До них належать:
1. Ізоляція - виникнення будь - яких перешкод, що порушують вільне схрещування й обмін спадковою інформацією.
2. Хвилі життя (популяційні хвилі) - періодичні або неперіодичні випадкові коливання чисельності популяцій.
3. Дрейф генів (генетичний дрейф) - це випадкова і неспрямована зміна частот зустрічальності алелів у популяції
Рушійні чинники еволюції - чинники, які спрямовують різні елементарні зміни, що виникли внаслідок мутацій, у бік формування пристосувань організмів до змін довкілля
До них належать:
1. Природний добір - процес, внаслідок якого виживають і лишають після себе потомство особини з корисними в даних умовах спадковими змінами.
2. Рушійний добір - це добір, що спричиняє поступову зміну фенотипу, веде до зміни норми реакції в одному певному напрямі
3. Стабілізуючий добір - це добір особин, який супроводжується при сталому фенотипі звуження норми реакції і ліквідує відхилення від неї.
Вивчити параграф 45 виписати в робочий зошит
рушійні чинники еволюції стр. 191
повторити параграфи 24 - 25
Дата 1 квітня
Тема: Популяція. Мікроеволюція. Вид. Видоутворення
Пояснення: Що таке популяця?
Популяція - це сукупність особин одного виду організмів, які упродовж багатьох поколінь існують в межах певної території, вільно схрещуються і ізольовані від інших популяцій. Будь - яка популяція організмів характеризується такими показниками: чисельність, народжуваність, смертність, природний приріст.
Прпуляції є елементарними одиницями еволюції.
Мікроеволюція - еволюційні процеси в межах популяцій, що завершуються формуванням пристосованості організмів та утворенням нових популяцій та підвидів.
Мікроеволюція забезпечує формування різноманітних адаптацій (мімікрія, маскування, захисне забарвлення, застережне забарвлення, приваблююче забарвлення.
Вид - сукупність особин, що характеризуються подібністю ознак, вільно схрещуються і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя і займають в природі певну територію - ареал.
Критерії виду: морфологічний, генетичний, фізіологічний, біохімічний, географічний, екологічний
Видоутворення - це спрямований природним добором еволюційний процес адаптивних перетворень, який веде до утворення генетично закритих видових систем із генетично відкритих внутрішньовидових
Видоутворення (географічне, екологічне)
Вивчити параграф 46 завдання для самоконтролю стр. 197
повторити параграфи 26 -27
Дата 2 квітня
Тема: Макроеволюція. Основні напрями, особливості та форми.
Пояснення: Що таке макроеволюція?
Макроеволюція - еволюційний процес, що приводить до виникнення надвидових груп
Основні фррми макроеволюції
1. Дивергенція - розвиток ознак відмінності в особин одного виду внаслідок пристосування до різних умов середовища
2. Конвергенція - незалежний розвиток подібних ознак у філогенетично віддалених організмів внаслідок пристосування їх до подібних умов середовища
3. Паралелізм - незалежний розвиток подібних ознак у споріднених истематичних груп організмів.
Основні напрямки макроеволюції
1. Біологічний прогрес - напрям еволюцїї, за якого народжуваність у популяції переважає над смертністю (зростання чиседьності особин, розширення площі існування, підвищення темпів внутрішньовидової мінливості)
2. Біологічний регрес - напрям еволюції, за якого смертність у популяції переважає над народжуваністю (зменшення чисельності особин, звуження площі існування, зниження темпів внутрішньовидової мінливості)
Опрацювати параграф 47 виписати в зошит шляхи досягнення
біологічного прогресу стр. 200
повторити параграфи 28 -29
Дата 8 квітня
Тема: Еволюція людини. Етапи еволюції.
Походження та історичний розвиток життя.
Пояснення:
Протягом кількох останніх десятиліть було знайдено досить багато викопних родичів людини, і процес її еволюції став набагато більше зрозумілим. Наразі до родини Hominidae відносять 7 родів і не менше 23 видів приматів. Але, крім людини, усі вони вимерли
Деякі викопні представники родини Hominidae
Етапи еволюції людини
Найдавнішим мавпоподібним предком людини вважається Ардіпітек корінний, який жив орієнтовно 4,4 млн років тому
Австралопітеки - мавпоподібні предки, яким було притаманне прямоходіння. Вони жили на відкритих просторах, де займалися полюванням, збиранням рослинної їжі.
Людина вміла ( Homo habilis ) - найдавніший вид роду Людина, що з'явився в Східній Африці близько 2,4 млн. років тому. Саме Людина уміла вважається в теперішній час найвірогіднішими предками всіх пізніших представників людини.
Людина прямоходяча ( Homo erectus ) - викопний вид, який розглядають як безпосередньо попередника сучасної людини. Вважається, що ці люди з'явилися в Схдній Африці, широко заселили Євразію аж до Китаю.
Людина неандертальська ( Homo neanderthalensis ) - названа тому, що перші залишки було знайдено в 1856 р. в печері в долині Неандерталь у Німеччині. Для неандертальців характерні низьке скошене чоло, суцільний надбрівний валик, великі зуби.
Кроманьйонська людина ( Homo sapiens ) - названа так тому, що перший кістяк було знайдено в 1868 році у печері Кро-Маньйон у департаменті Дордонь у Франції. Це були високі, могутньої статури люди, у яких суцільного надбрівного валика вже не було, був підборістий виступ що свідчить про розвиток мови.
Гіпотези походження життя на Землі
1. Креаціонізму (життя виникло завдяки божественному творінню)
2. Спонтанного зародження (Життя виникало неодноразово з неживої природи)
3. Стаціонарного стану (життя існувало завжди)
4. Панспермії ( життя занесено на нашу планету ззовні)
5. Біохімічної еволюції (життя еволюціонувало на Землю з неживої природи)
Опрацювати параграфи 48 - 49 виписати в зошит основні події біологічної
еволюції життя стр. 207
повторити параграфи 30 - 31
Дата 9 квітня
Тема: Основи еволюційної філогенії та систематики
Пояснення: Що таке біологічна систематика ?
Біологічна систематика - це розділ біології, який формує єдину систему живого світу на основі виділення біологічних таксонів ( систематичних одиниць ) і відповідних назв, наданих за певними правилами ( біологічної номенклатури ).
Порівняння основних таксонів царств Рослини і Тварини
Філогенія - це наука, яка вивчає історичний процес розвитку органічного світу ( філогенез ).
Для дослідження філогенезу сучасна біологія широко використовує новітні технології. Особливо ефективними є методи з галузі молекулярної біології та генетики мікроскопічних досліджень.
Філогенетичне дерево - це схема, яка відображає еволюційні зв'язки між таксонами для яких його будують. Залежно від використаних методів розташування окремих груп на філогенетичному дереві може змінюватися.
Філогенетичні дерева можуть будуватися не тількі для таксонів живих організмів. Їх можна створювати, наприклад, для певних біополімерів, таких як білки або нуклеїнові кислоти. Філогенетичні дерева, побудовані для штамів вірусу чи бактерії, дозволяють з'ясувати де й коли виник цей патоген, якими шляхами він поширювався, коли і де змінювався.
Опрацювати параграф 50 виписати в зошит
Принципи біологічної систематики стр. 213
повторити параграфи 32 - 33
Дата 15 квітня
Тема: Система органічного світу. Віруси. Основні групи організмів
Пояснення: 1990 рік Карл Воуз запропонував новий варіант систематики живих організмів. Згідно з ним, організми поділяються на великі систематичні групи - домени. Домен - це таксон найвищого рангу, який включає кілька царств живих організмів. Зараз ця система є найбільш поширеною. Клітинні форми життя поділили на три домени: Бактерії, Архебактерії, Еукаріоти.
Така класифікація найбільш точно відображає сучасні уявлення про виникнення та еволюцію основних груп живих організмів.
Особливості основних груп живих організмів
Для порівняння основних груп живих організмів використовують такі характеристики, як наявність клітинної будови, особливості організації генетичного матеріалу, наявність ядра і мембранних органел у клітині, наявність цитоскелета.
Віруси - це неклітинна форма життя. Можуть розмножуватись тільки в клітинах інших організмів. Мають у своєму складі тільки одну нуклеїнову кислоту ДНК або РНК.
Бактерії - клітинні організми, у клітинах немає ядра і мембранних органел. Відрізняються значним різноманіттям біохімічних процесів у клітинах. Генетичний матеріал представлений великою кільцевою молекулою ДНК (бактеріальною хромосомою).
Археї - клітинні організми, відрізняються від інших доменів за складом ліпідів та білків. У клітинах немає ядра і мембранних органел. Генетичний матеріал представлений великою кільцевою молекулою ДНК (бактеріальною хромосомою). Можуть мати плазміди.
Еукаріоти - клітинні організми, у клітинах є ядра та інші мембранні органели і цитоскелет. Генетичний матеріал міститься у хромосрмах і має вигляд лінійних молекул ДНК. У мітохондріях і пластидах присутні невеликі молекули кільцевої ДНК.
Опрацювати параграфи 51 - 52 повторити 34 - 35
Дата 16 квітня
Тема: Основні групи організмів. Еукаріоти. Особливості поширення.
Пояснення: Система еукаріотів.
Еукаріоти - є найбільшим за кількістю видів доменом клітинних організмів. Їх систематика досі є предметом дискусій. Деякі дослідники пропонують виділяти серед еукаріотів до 20 царств. Повязане це з особливостями їх походження.
У процесі еволюції еукаріоти неодноразово включали у свої клітини внутрішньоклітинні симбіонти. Ці симбіонти і стали такими органелами, як мітохондрії та пластиди. А пластидами могли ставати не тількі різні ціанобактерії, а і різноманітні еукаріотичні водорості. Тому часто досить важко визначитися із систематичною приналежністю деяких груп еукаріотів.
Особливості основних груп еукаріотів
Інфузорії - не мають клітинної стінки, є щільна оболонка, яка підтримує форму клітини. У клітинах по 2 ядра ( велике і мале ). Це організми - гетеротрофи вони поглинають для життя речовини з навколишнього середовища через клітинний рот або щупальця.
Гриби - мають клітинну стінку, яка містить хітин або інші полісахариди ( глюкоза ). У клітинах ядер зазвичай 2 буває 1 і багато. Це організми гетеротрофи. Необхідні для життя речовини поглинають з навколишнього середовища через поверхню тіла. Це переважно багатоклітинні організми.
Рослини - мають клітинну стінку, яка містить целюлозу. У клітинах ядро одне. Це організми - автотрофи. Необхідні для життя речовини поглинають із навколишнього середовища через поверхню тіла. Багатоклітинні колоніальні або одноклітинні організми.
Тварини - не мають клітинної стінки. У клітинах ядро одне це організми - гетеротрофи необхідні для життя речовини поглинають із навколишнього середовища шляхом фагоцитозу. Багатоклітинні організми
Завдання: Порівняйте між собою гриби і рослини, визначте спільні і відмінні риси.
Опрацювати параграф 53, повторити 36, 37
Дата 22 квітня
Котрольна робота
Тестові завдання:
1. Вчення, згідно з яким життя потрапило на Землю з космосу, - це теорія :
а) хімічної еволюції; б) панспермії;
в) креаціонізму; г) дарвінізму;
2. Явище випадкової зміни частот алелей у популяції:
а) добір; б) еволюція;
в) генетичний вантаж; г) дрейф генів;
3. Ознака зберігається незмінною внаслідок добору:
а) рушійного; б) стабілізуючого;
в) штучного; г) розриваючого;
4. Одним із творців систетичної теорії еволюції є:
а) Ч. Дарвін; б) Ж. Б. Ламарк
в) В. О. Ковалевський; г) С. С. Четвериков;
5. Прикладом ідіоадаптації можна вважати:
а) щелепи риб; б) крила птахів;
в) шерсть крота; г) травну систему ехінокока;
6. Критерії виду що оцінює подібність фізіологічних процесів:
а) морфологічний; б) фізіолого-біохімічний;
в) репродуктивний; г) географічний;
7. Ознака змінюється в різних напрямках внаслідок добору:
а) рушійного; б) штучного;
в) стабілізуючого; г) розриваючого;
8. Поняття "природний добір " вперше запропонував:
а) В. О. Ковалевський ; б) С. С. Четвериков;
в) Ж. Б. Ламарк; г) Ч. Дарвін;
9. В перекладі з грецької археї означають,,,
а) мікроскопічний; б) старий;
б) незамінний; в) прогресивний;
10. Система органічного світу створена на основі принципів:
а) комплементарності, репарації, реплікації;
б) філогенетичності, ієрархічності, номенклатурної упорядкованості;
в) природного та рушійного добору;
Повторити параграфи 38 - 39
Дата 23 квітня
Тема: Екологічні системи, їх функціонування та різноманітність
Пояснення: Що таке екологічна система?
Екологічна система - це сукупність живих організмів, які мешкають у певному середовищі існування і утворюють з ними єдине ціле. Будь - яка екологічна система має в своєму складі два головні компоненти - біотичний і абіотичний.
Біотичний компонент екологічної системи - це всі живі організми, які входять до її складу (тварини, рослини, бактерії).
Абіотичний - це компонент неживої природи (каміння, вода, повітря).
Біоценоз - це біотичний компонент екологічної системи.
Біотичний компонент екосистем поділяється на автотрофні і гетеротрофні організми.
Автотрофні організми - здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, або за допомогою фотосинтезу (фотоавтотрофи), або за допомогою енергії хімічних реакцій (хемоавтотрофи).
Гетеротрофні організми отримують потрібні їм органічні речовини з інших організмів.
Показники екологічних систем світу
Загальна площа поверхні Землі - 510 млн. кв.км, з них 70%, тобто 361 млн.кв.км, - Світовий океан, суходіл - 150 млн кв.км, у тому числі: гори - 30%, пустелі - 20%, савани і рідколісся - 30%, льодовики - 10%. І тільки 10% території суходолу займають сільськогосподарські угіддя. Крім того, сонячна енергія на планеті розподіляється нерівномірно. Її розподіл залежить від географічного положення окремої екологічної системи та її висоти над рівнем моря.
Основні екологічні системи світу
Біоценози
Біоценози є не просто сукупністю мешканців павної екосистеми. Живі організми,які входять до його складу, активно взаємодіють між собою й абіотичними компонентами екосистеми. Утворюють як внутрішньовидові так і міжвидові угрупування живих організмів.
Для кожного біоценозу характерний видовий склад. Під видовим складом біоценозу розуміють набір рослин, тварин, мікроорганізмів, який є в біоценозі, включаючи всі групи організмів (види всіх типів). Деякі біоценози дуже багаті за своїм видовим складом (тропічний ліс), а інші - бідні ( тундри, пустелі).
Опрацювати параграфи 54 - 55 повторити 40 - 41
Зворотний зв'язок
Електронна почта nikitchukoa@gmail.com
Пароль zxc 11220
Дата 29 квітня
Тема: Екологічні чинники. Середовище існування
Пояснення: Організми підвладні впливу різних факторів середовища - екологічних факторів, які за своєю природою можуть бути абіотичними, біотичними й антропогенними.
Екологічні фактори
Відносно будь-якого фактору середовища вид має діапазон сталості ( толерантності ). Якщо інтенсивність якого-небудь фактору виходить за межі толерантності, особини виду гинуть. Біологічним оптимумом називають такі умови, до яких особини виду виявляються найбільш пристосованими. Фактор, який найбільше впливає на виживання, називають обмежувальним ( лімітуючим ). Лімітуючими факторами можуть бути температура, тиск, солоність води, хижаки тощо.
Організми можуть пристосуватися до змін умов довкілля активно, регулюючи власні процеси життєдіяльності залежно від змін довкілля. Це дає змогу підвищити стійкість до несприятливих умов існування. Наприклад, температура тіла птахів і ссавців залишається сталою навіть за значних її змін у довкіллі, а більшість членистоногих - мешканців пустель - зберігає відносно постіний вміст води в організмі в умовах сильної посухи.
Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, в тому числі з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу - екологічну нішу.
Опрацювати параграф 56 повторити 42 - 43
Дата 30 квітня
Тема: Стабільність екосистем та причини її порушення
Пояснення: Що означає цілісність і саморегуляція екосистем ?
Природні екосистеми містять значну кількість видів живих організмів. Ці організми взаємодіють між собою, утворюючи єдину трофічну сітку. Всі організми в екосистемі пов'язані між собою, хоча часто такий зв'язок є не прямим, а опосередкованим, через інші види. Разом усі організми екосистеми утворюють складну цілісну систему, яка перебуває в стані динамічної рівноваги. Тобто в разі зміни якогось із елементів системи інші елементи компенсують ці зміни і виправляють становище.
У біогеоценозі спостерігають різні види симбіозу. До них належать мутуалізм, паразитизм, коменсалізм. Також формами взаємодії живих організмів є хижацтво і конкуренція.
Мутуалізм - взаємовигідне співіснування двох видів. Прикладом мутуалізму є відносини термітів та мікроорганізмів у кишечнику, які забезпечують розщеплення целюлози в травному тракті.
Паразитизм - співіснування двох видів. Прикладів паразитизму можна навести багато. Найзручніше згадати паразитів людини, як зовнішніх ( воші, клопи ), так і внутрішніх ( аскарида, гострик ).
Коменсалізм - співіснування двох видів, за якого один вид використовує інший вид або житло іншого виду як середовище існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності. Прикладом таких співвідносин є кліщі, які харчуються шерстю, що випала, у норах гризунів.
Причини порушення стабільності екосистеми
Здатність до саморегуляції екосистеми теж має певні межі. Якщо вплив якогось фактору є надто сильним, динамічна рівновага в екосистемі порушується. Це може призвести до руйнування екосистеми і вимирання багатьох видів.
Причиною таких порушень може бути вплив будь-якого з екологічних факторів - абіотичного, біотичного чи антропогенного. Наприклад, виверження вулкану може просто знищити екосистему окремої території. Так, 1883 року виверження вулкану Кракатау знищило екосистему острова, на якому він знаходився.
Природні та штучні екосистеми
Екосистеми, які розглядалися до цього, є природними. Вони виникли і розвивалися без участі людини. Людина і зараз є складовою частиною цих екосистем, але вона також формує і власні екосистеми - штучні.
Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем ( агроценози ). Вони створюються людиною і використовуються нею для господарських цілей. Це поля, на яких ростуть культурні рослини, пасовища, де випасають худобу, морські ферми, на яких вирощують молюсків та рибні ставки.
Існувати без підтримки людини такі екосистеми не можуть. У них переважають організми одного виду, і вони не здатні до саморегуляції. Регуляцію цих систем виконує людина.
Опрацювати параграф 58 повторити 44 -45
Дата 6 травня
Тема: Біосфера як цілісна система, її збереження
Пояснення: Що означає термін "біосфера"?
Поняття "біосфера" (від грецького біос - життя) запропонував у 1875 році австрійський геолог Е. Зюсс. Учення про біосферу, як особливу частину Землі, населену живими організмами, створив український вчений В.І. Вернадський, хоча, на його думку, вперше до цієї ідеї наблизився французький біолог Ж. Б. Ламарк.
Біосфера не утворює окремої оболонки Землі, а є частиною геологічних оболонок земної кулі, заселених живими організмами. Вона займає верхню частину літосфери, всю гідросферу та нижній шар атмосфери. Це сукупність усіх біогеоценозів землі, єдина глобальна екосистема вищого порядку.
Захист та збереження біосфери
За визначенням, даним Всесвітнім фондом дикої природи ( 1989 ), біологічне різноманіття - це " все різноманіття форм життя на землі, мільйонів видів рослин, тварин, мікроорганізмів з їх наборами генів і складних екосистем, що утворюють живу природу ".
Необхідні терміни й поняття
Червона книга - затверджений перелік рідкісних видів і таких, що зникають, який містить короткі відомості про їхню біологію, поширення та вжиті заходи з охорони.
Зоологічні музеї - наукові установи, в яких зберігаються колекції тварин, як сучасних, так і тих, що зникли з певної території.
Зоологічні парки - науково-просвітницькі установи, які крім освітніх функцій, виконують ще й функції збереження та наукового дослідження рідкісних та зникаючих видів тварин.
Природоохоронні території України
Опрацювати параграф 59 повторити 46 - 47
Дата 7 травня
Тема: Поняття про селекцію. Одомашнення тварин.
Пояснення: Що являє собою селекція?
Селекція - наука про методи створення нових сортів та гібридів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Завдяки селекції вдалося отримати велике різноманіття форм одомашнених живих організмів. Сучасна селекція базується на досягненнях класичної генетики і молекулярної біології.
Методи селекції
Можна поділити на класичні методи і методи з використанням молекулярно - біологічних технологій. До класичних методів селекції належить масовий відбір, індивідуальний відбір, створення чистих ліній, гібридизація, віддалена гібридизація, споріднене схрещування, неспоріднене схрещування.
Що являє собою одомашнення?
Одомашнення - це процес змін популяцій рослини або тварин, завдяки якому вони стають пристосованими до утримання їх людиною. Одомашнення відбувається з метою отримання від рослин і тварин продуктів харчування, промислової продукції (шкіра, волокно), або з іншою метою.
Одомашнення рослин людиною відбувалося незалежно в різних регіонах нашої планети. Виявив ці центри видатний учений - генетик і селекціонер М.І. Вавілов.
Основні центри походження культурних рослин
Одомашнення тварин
Процес одомашнення тварин здійснювався двома шляхами. Перший - класичне утворення мутуалістичних взаємовідносин між двома видами. Такі звязки часто виникають у природних екосистемах. Другий - цілеспрямоване приручання людиною тварин для одержання від них певних продуктів (мяса, шерсті).
Більшість домашніх тварин було одомашнено на території Євразії в тих же місцях, де були розташовані центри походження культурних рослин. Тільки індики, морські свинки і лами були одомашнені в Америці.
Опрацювати параграф 60 повторити 49 -50
Дата 13 травня
Тема: Традиційні та сучасні біотехнології
Пояснення: Біотехнологія - це сукупність промислових методів, які застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ.
Сам термін " біотехнологія " з'явився в 70 - х роках ХХ ст., хоча біотехнологічні принципи людина розробила вже давно: використання життєдіяльності мікроорганізмів для випікання хліба, виготовлення сиру та інших молочних продуктів, виноробства, пивоварення.
Біотехнологію умовно поділяють на два розділи: традиційна ( куди входить технологічна мікробіологія, а також технічна, біохімічна та інженерна ензимологія ) і нова ( куди входять генетична та клітинна інженерія ).
Традиції біотехнології
Традиційна біотехнологія грунтується на ферментації. За останні 30 років виник ряд нових виробництв, що базуються на використанні різних міцеліальних грибів, дріжджів, бактерій, рідше водоростей. За допомогою мікроорганізмів отримують такі лікарські препарати, як кортизон, гідрокортизон і деякі інші. Біотехнології використовують іще в деяких галузях людського буття. Так, наприклад, у кондитерській промисловості широко використовують лимонну кислоту, яку дістають у результаті життєдіяльності спеціально виведених мікроорганізмів.
Сучасні біотехнології. Клітинна інженерія.
Метод гібридизації соматичних клітин тварин і людини зараз знайшов винятково важливе застосування для отримання моноклональних антитіл. У 1975 році Келером і Мальдштеймом було розроблено спосіб отримання гібридів між лімфоцитами мишей, імунизованих перед цим якимось антигеном і культивуючими пухлинними клітинами кісткового мозку (мієломними клітинами). Ці гібридні клітини отримали назву гібридоми. Вони об'єднали в собі здатність лімфоциту утворювати необхідні антитіла (одного типу) і здатність пухлинних клітин безкінечно довго розмножуватися на штучних середовищах.
Моноклональні антитіла зараз використовують у різних областях медицини і біології.
Можна назвати три напрямки створення нових технологій на основі культивування клітин і тканин рослин.
Перше - отримання промисловим шляхом цінних біологічно активних речовин рослинного походження.
Друге - використання тканинних і клітинних культур для швидкого клонального мікророзмноження та оздоровлення рослин. Можливість використання методів клонального розмноження в стерильній культурі виявлено зараз для 440 видів рослин, які належать до 82 родин.
Третій напрямок складають технології, які пов'язані з генетичними маніпуляціями на тканинах, клітинах, ізольованих протопластах.
Опрацювати параграф 61 повторити 51 - 52
Дата 14 травня
Тема: Генетично модифіковані, або трансгенні організми.
Пояснення: Що собою являють ГМО?
Трансгенними називають рослини і тварини, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. Їх отримують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та під час досліджень у галузі молекулярної біології.
Перші генетично модифіковані організми, одержані за допомогою методів молекулярної біології, зявилися у світі лише у 80 - х роках ХХ століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риб і навіть людини.
Генетична модифікація надає живим організмам нових властивостей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу, аби наука повністю з'ясувала їхній вплив на наш організм. У Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 року, а харчові ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, використовують понад двадцять років. У багатьох європейських країнах до законодавчих актів із харчових продуктів включено вимоги щодо безпечності генетично модифікованих продуктів.
В Україні 30 - 40 % вирощуваної сої є генетично модифікованою. Близько 300 мільйонів жителів США і понад 1 мільярд жителів Китаю вживають ГМО без явних шкідливих наслідків для організму. У США методами генної інженерії одержано покращені сорти сої, пшениці, томатів. Нові сорти сої вирізняються підвищеним вмістом сахарози, яка позбавляє неприємного бобового присмаку.
Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних організмів розпочалося 1996 року. Серед трансгенних організмів, що були створені, 98 % складали генетично модифіковані сільськогосподарські рослини. Серед трансгенних сільськогосподарських культур найбільші площі були під посівами сортів рослин, стійких до гербіцидів ( 71 % ), хвороб та шкідників ( 22 % ), гербіцидів і хвороб разом ( 7 % ). Крім зазначених культур на незначних площах вирощували генетично модифіковані сорти помідорів, гарбуза, тютюну, буряку, цикорію, льону. Вже створені та проходять випробування й процедуру реєстрації трансгенні сорти рису і пшениці.
Питання про перспективи використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує викликати серйозні суперечки серед дослідників і широких верств споживачів. Серед позитивних аргументів - підвищена врожайність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку - невпевненість у безпечності нових технологій.
Завдання: Використовуючи матеріали Інтернет - ресурсу дослідіть вплив ГМО на здоров'я
Опрацювати параграф 65 повторити 53 - 54
Дата 20 травня
Тема: Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях
Пояснення: Що являють собою ембріотехнології та стовбурові клітини?
Термін "стовбурова клітина" (СК) був уведений у біологію О. О. Максимовим у 1908 році. Лосліджуючи процеси кровотворення, він дійшов висновку: у нашому орнанізмі протягом усього життя зберігаються недиференційовані клітини, кі можуть перетворюватися на лімфоцити та інші спеціалізовані клітини сполучної тканини і крові. Пізніше О.О. Максимов назвав ці клітини стовбуровими.
Стовбурові клітини розмножуються шляхом поділу, як і всі інші клітини. Відмінність полягає в тому, що вони можуть ділитися необмежено, а зрілі клітини зазвичай мають обмежену кількість циклів поділу. Тож говорять, що стовбурова клітина здатна до проліферації, тобто до тривалого розмноження і репродукції великої кількості клітин.
Вони здатні до диференціювання - процесу необоротної спеціалізації клітин. Сили, що дають поштовх початку диференціювання, можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Внутрішні сигнали управляють генами клітини, а зовнішні - хімічними речовинами, які виділяють інші клітини, фізичним контактом із сусідніми клітинами, а також деякими молекулами навколишнього середовища. У всіх випадках ці впливи мають по суті інформаційний характер, а не фізичний, хімічний чи характер середовища.
Надзвичайно привабливі для використання в медицині є ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) людини: з них можна отримувати будь - які типи клітин організму. Але багато властивостей і клітинні механізми, повязані з наявністю у клітини так званої "стовбурової", ставлять її дуже близько до трансформованої ракової клітини. Саме тому так важливо сьогодні вивчати характеристики самих ембріональних клітин.
Незважаючи на дебати про етичність чи неетичність роботи з ЕСК людини, очевидно, що питання вже не в тому, чи проводити дослідження в області ЕСК людини, а в тому, як будуть проводитися дослідження в цій сфері. За останні два роки в багатьох країнах уже було прийнято закони, які лозволяють дослідження стовбурових клітин людини.
Генетична інженерія в біотехнологіях і медицині
Генетична інженерія допомагає медикам боротися з хворобами. Розвивається генотерапія - сукупність методів лікування спадкових, онкологічних, деяких вірусних захворювань шляхом внесення змін у генетичний апарат клітин пацієнтів з метою спрямованої зміни генних дефектів або надання клітинам нових функцій. У генотерапії виокремлюють такі види, як: а) соматична генотерапія - введення генів у соматичні клітини пацієнта;
б) позаорганізмова генотерапія - введення генів у культивовані клітини і пересадка цих клітин пацієнтам.
Нині у світі близько 400 проектів проходять клінічні випробування, серед яких проекти лікування гемофілії та пухлин мозку вже на завершальному етапі.
З метою запобігання інфекційним хворобам створюються ДНК-вакцини - генетичні структури, що після введення в клітину забезпечують синтез білків, призначених для формування імунних реакцій - гуморального та клітинного імунітету.
Зазначимо, що генетична інженерія може призвести до утворення небезпечних типів ДНК. Через те усім спеціалістам, які проводять дослідження та впроваджують у життя здобутки генетичної інженерії, слід мати на увазі теоретичний ризик того, що штучно створені генетичні структури можуть сприяти виникненню небезпечних організмів з непередбаченою інфекційністю й негативним впливом на екологію.
Опрацювати параграф 66 повторити 55 - 56
Дата 21 травня
Тема: Клітинна інженерія. Клонування організмів.
Пояснення: Клонування - це метод розмноження статевороздільних істот ( тварин та людей ), за допомогою якого в нестатевий спосіб можна отримати новий організм, що буде генетично ідентичним організму, який мають на меті клонувати. Клонування є відомим явищем у рослинному світі. Перші спроби клонування тварин припадають на 30 - ті роки ХХ століття. Велику роль у цьому зіграв технічний прогрес у сфері молекулярної біології, генетики і штучного запліднення. Новий етап у клонуванні визначають експерименти шотландських учених, які завершилися народженням вівці Доллі ( 27 лютого 1997 року ). Це досягнення відкриває шлях до клонування людини.
Генетична інженерія
Суть генної інженерії полягає у штучному створенні ( хімічний синтез, перекомбінації відомих структур ), генів з конкретними необхідними для людини властивостями і введення його у відповідну клітину ( на сьогодні це частіше за все бактеріальні клітини, наприклад кишкова паличка ) - створення "штучної " бактерії - лабораторії з виготовленням необхідного для людини продукту.
Порівняння технологій
Дуже цікаво провести порівняння технологій створення
ГМО - організмів і технологій класичної селекції.
Порівняння класичних і сучасних біотехнологій
Основою клонування є явище тотипотентності - здатність однієї клітини багатоклітинного організму давати початок цілому новому організму шляхом поділу. Технологія пресаджування ядер соматичних клітин в яйцеклітину, з якої було вилучено ядро, й наступні втримання організму набула широкого застосування як соматичне клонування.
Під час клонування кіз було створено ГМО, у яких активно працював ген людського тромбіну. Таким чином, клоновані трансгенні організми можуть слугувати живим "фармацевтичним заводом", який природним шляхом виробляє ті чи інші речовини, що їх використовують для лікування захворювань людини.
Опрацювати параграф 66
Підготуватися до контрольної роботи повторити параграфи 54 - 66
Дата 27 травня
Тема: Контрольна робота
Тестові завдання:
1. Визначальним чинником існування екосистем є ...
а) правило екологічної піраміди; б) автотрофні організми; в) її стійкість і структура;
2. Чим визначається просторова структура екосистеми ?
а) видовою різноманітністю популяцій; б) співвідношенням популяцій різних видів;
в) розташуванням елементів у просторі екосистеми;
3. Що означає закон односпрямованості потоку енергії ?
а) енергія, що отримує екосистема передається в одному напрямку;
б) відображає кількість особин у кожному ланцюгу живлення;
в) перенесення речовин та енергії в колообігу;
4. Екологічна валентність, це -
а) здатність організмів протистояти дії зовнішніх чинників;
б) компоненти навколишнього середовища в угрупуваннях;
в) обмежувальний чинник середовища;
5. Що з латинської мови означає селекція ?
а) пристосування; б) добір; в) середовище;
6. Сучасна біотехнологія демонструє
а) методи селекції; б) центри походження культурних рослин;
в) необмежені можливості використання організмів у різних галузях;
7. Що таке ревертази ?
а) ферменти, що каналізують синтез нитки ДНК на матриці і-РНК;
б) ферменти, що каналізують синтез нитки ДНК на матриці т-РНК;
в) метод копіювання і розмноження генів;
8. Як ще називають генетично модифіковані організми ?
а) радіоактивні речовини; б) психотропні речовини;
в) трансгенні організми;
9. Що з грецької мови означає клонування ?
а) гілка; б) середовище; в) визначення;
10. Яке явище є основою клонування ?
а) модифікації; б) трансплантації; в) тотипотентності;
ПОЯСНІТЬ
1. Якими є основні напрями охорони біосфери ?
2. В чому суть основних методів селекції ?
3. Яке значення біотехнології ?
Контрольну роботу виконати всім учням, відповіді направити мені на електронну почту nikitchukoa@gmail.com Пароль zxc 11220
Бажаю успіхів.
Повторення матеріалу
Дата 28 травня
Тема: Білки, структурна організація та функції.
Пояснення: Білки (поліпептиди) - це високомолекулярні полімерні молекули, які складаються із залишків амінокислот. У білках амінокислоти з'єднані між собою з допомогою пептидного зв'язку, що утворюється під час узаємодії між карбоксильної групою однієї амінокислоти й аміногрупою іншої. До складу білків живих організмів входять двадцять амінокислот.
За складом білки можна розділити на дві великі групи - прості та складні. Прості білки містять у своєму складі лише амінокислоти, а до складу складних входять ще й небілкові компоненти.
Молекули білків відрізняються складною просторовою структурою, в якій виділяють чотири рівні організації. Первинна структура білків обумовлена кількістю й порядком розташування амінокислот у поліпептидному ланцюзі. Карбоксильні та аміногрупи амінокислот у поліпептидному ланцюзі регулярно повторюються. Це дозволяє їм узаємодіяти між собою, утворюючи водневі зв'язки. Ці зв'язки певним чином змінюють положення у просторі окремих ділянок поліпептидного ланцюга, створюючи вторинну структуру білкової молекули у вигляді спіральних або складчастих ділянок. Різні спіральні та складчасті ділянки білкової молекули також узаємодіють між собою. Це відбувається з допомогою гідрофобних чи електростатичних узаємодій між ними або внаслідок утворення водневих чи навіть ковалентних зв'язків між окремими радикалами амінокислот. Таким чином виникає третинна структура білка. Четвертинна ж структура білка виникає внаслідок об'єднання кількох білкових молекул у єдиний структурно-функціональний комплекс.
Функції білків
Повторити параграфи 57 - 58
2021-2022 навчальний рік
Основні положення еволюційної теорії Ч. Дарвіна
- еволюція полягає в безперервних пристосувальних змінах видів;
- основою для еволюції є невизначена ( спадкова ) мінливість;
- кожний вид здатний до необмеженого розмноження, але цьому перешкоджає обмеженість життєвих ресурсів, і більша частина особин гине в боротьбі за існування, тобто в процесі взаємовідносин з живою й неживою природою;
- вибіркове виживання і розмноження найбільш пристосованих особин є природним добором, що вважається рушійною силою еволюції;
- під дією природного добору групи особин одного виду накопичують з покоління в покоління різні пристосувальні ознаки і перетворюються на нові види;
- нові породи тварин і сорти рослин у процесі селекції утворюються під впливом штучного добору;
Синтетична теорія еволюції - комплекс уявлень, які є синтезом основних положень дарвінізму, генетики популяцій та екології. Серед її основоположників були такі видатні біологи, як С. С. Четвериков, С. Райт, Ф.Г. Добжанський, І.І. Шмальгаузен, О. М. Сєверцов. Синтетична теорія еволюції була розроблена на основі уявлень про мутації як єдине джерело спадкової мінливості, про популяцію як елементарну одиницю еволюції та дарвінівських уявлень про боротьбу за існування й природний добір.
Вивчити параграфи 43 - 44
Опрацюйте завдання для самоконтролю стр. 189
Повторити параграфи 22 - 23
Дата 19 березня
Тема: Еволюційні чинники. Рушійні чинники еволюції.
Пояснення: Що таке еволюційні чинники?
Еволюційні чинники - це зовнішні та внутрішні впливи, які приводять до еволюційних змін організмів та угрупувань.
Еволюійні чинники поділяються на рушійні та елемертарні
Елементарні чинники еволюції - це впливи, що спричиняють еволюційні зміни біосистем і мають неспрямований випадковий характер
До них належать:
1. Ізоляція - виникнення будь - яких перешкод, що порушують вільне схрещування й обмін спадковою інформацією.
2. Хвилі життя (популяційні хвилі) - періодичні або неперіодичні випадкові коливання чисельності популяцій.
3. Дрейф генів (генетичний дрейф) - це випадкова і неспрямована зміна частот зустрічальності алелів у популяції
Рушійні чинники еволюції - чинники, які спрямовують різні елементарні зміни, що виникли внаслідок мутацій, у бік формування пристосувань організмів до змін довкілля
До них належать:
1. Природний добір - процес, внаслідок якого виживають і лишають після себе потомство особини з корисними в даних умовах спадковими змінами.
2. Рушійний добір - це добір, що спричиняє поступову зміну фенотипу, веде до зміни норми реакції в одному певному напрямі
3. Стабілізуючий добір - це добір особин, який супроводжується при сталому фенотипі звуження норми реакції і ліквідує відхилення від неї.
Вивчити параграф 45 виписати в робочий зошит
рушійні чинники еволюції стр. 191
повторити параграфи 24 - 25
Дата 1 квітня
Тема: Популяція. Мікроеволюція. Вид. Видоутворення
Пояснення: Що таке популяця?
Популяція - це сукупність особин одного виду організмів, які упродовж багатьох поколінь існують в межах певної території, вільно схрещуються і ізольовані від інших популяцій. Будь - яка популяція організмів характеризується такими показниками: чисельність, народжуваність, смертність, природний приріст.
Прпуляції є елементарними одиницями еволюції.
Мікроеволюція - еволюційні процеси в межах популяцій, що завершуються формуванням пристосованості організмів та утворенням нових популяцій та підвидів.
Мікроеволюція забезпечує формування різноманітних адаптацій (мімікрія, маскування, захисне забарвлення, застережне забарвлення, приваблююче забарвлення.
Вид - сукупність особин, що характеризуються подібністю ознак, вільно схрещуються і дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя і займають в природі певну територію - ареал.
Критерії виду: морфологічний, генетичний, фізіологічний, біохімічний, географічний, екологічний
Видоутворення - це спрямований природним добором еволюційний процес адаптивних перетворень, який веде до утворення генетично закритих видових систем із генетично відкритих внутрішньовидових
Видоутворення (географічне, екологічне)
Вивчити параграф 46 завдання для самоконтролю стр. 197
повторити параграфи 26 -27
Дата 2 квітня
Тема: Макроеволюція. Основні напрями, особливості та форми.
Пояснення: Що таке макроеволюція?
Макроеволюція - еволюційний процес, що приводить до виникнення надвидових груп
Основні фррми макроеволюції
1. Дивергенція - розвиток ознак відмінності в особин одного виду внаслідок пристосування до різних умов середовища
2. Конвергенція - незалежний розвиток подібних ознак у філогенетично віддалених організмів внаслідок пристосування їх до подібних умов середовища
3. Паралелізм - незалежний розвиток подібних ознак у споріднених истематичних груп організмів.
Основні напрямки макроеволюції
1. Біологічний прогрес - напрям еволюцїї, за якого народжуваність у популяції переважає над смертністю (зростання чиседьності особин, розширення площі існування, підвищення темпів внутрішньовидової мінливості)
2. Біологічний регрес - напрям еволюції, за якого смертність у популяції переважає над народжуваністю (зменшення чисельності особин, звуження площі існування, зниження темпів внутрішньовидової мінливості)
Опрацювати параграф 47 виписати в зошит шляхи досягнення
біологічного прогресу стр. 200
повторити параграфи 28 -29
Дата 8 квітня
Тема: Еволюція людини. Етапи еволюції.
Походження та історичний розвиток життя.
Пояснення:
Протягом кількох останніх десятиліть було знайдено досить багато викопних родичів людини, і процес її еволюції став набагато більше зрозумілим. Наразі до родини Hominidae відносять 7 родів і не менше 23 видів приматів. Але, крім людини, усі вони вимерли
Деякі викопні представники родини Hominidae
Вид
|
Короткий опис
|
Sahelan –
thropus
tchadensis
|
2001
року в пустелі Дьюраб ( північний Чад ) було знайдено череп, який чудово зберігся.
Його вік дорівнював 6 – 7 млн. років. Лицьова частина черепа має як
примітивні, так і відносно прогресивні риси ( наприклад, досить слабкі ікла
). Розмір головного мозку досить невеликий ( - 350 см )
|
Orrorin
tugenensis
|
Рештки
особин цього виду було знайдено 2000 р. в Кенії неподалік від Great Rift Valley у породах, вік яких перевищує 6
млн. років. За своїми розмірами цей вид схожий на сучасного шимпанзе. Можна
припустити, що він був здатний як вільно лазити по деревах, так і непогано
пересуватися на двох ногах по землі.
|
Етапи еволюції людини
Найдавнішим мавпоподібним предком людини вважається Ардіпітек корінний, який жив орієнтовно 4,4 млн років тому
Австралопітеки - мавпоподібні предки, яким було притаманне прямоходіння. Вони жили на відкритих просторах, де займалися полюванням, збиранням рослинної їжі.
Людина вміла ( Homo habilis ) - найдавніший вид роду Людина, що з'явився в Східній Африці близько 2,4 млн. років тому. Саме Людина уміла вважається в теперішній час найвірогіднішими предками всіх пізніших представників людини.
Людина прямоходяча ( Homo erectus ) - викопний вид, який розглядають як безпосередньо попередника сучасної людини. Вважається, що ці люди з'явилися в Схдній Африці, широко заселили Євразію аж до Китаю.
Людина неандертальська ( Homo neanderthalensis ) - названа тому, що перші залишки було знайдено в 1856 р. в печері в долині Неандерталь у Німеччині. Для неандертальців характерні низьке скошене чоло, суцільний надбрівний валик, великі зуби.
Кроманьйонська людина ( Homo sapiens ) - названа так тому, що перший кістяк було знайдено в 1868 році у печері Кро-Маньйон у департаменті Дордонь у Франції. Це були високі, могутньої статури люди, у яких суцільного надбрівного валика вже не було, був підборістий виступ що свідчить про розвиток мови.
Гіпотези походження життя на Землі
1. Креаціонізму (життя виникло завдяки божественному творінню)
2. Спонтанного зародження (Життя виникало неодноразово з неживої природи)
3. Стаціонарного стану (життя існувало завжди)
4. Панспермії ( життя занесено на нашу планету ззовні)
5. Біохімічної еволюції (життя еволюціонувало на Землю з неживої природи)
Опрацювати параграфи 48 - 49 виписати в зошит основні події біологічної
еволюції життя стр. 207
повторити параграфи 30 - 31
Дата 9 квітня
Тема: Основи еволюційної філогенії та систематики
Пояснення: Що таке біологічна систематика ?
Біологічна систематика - це розділ біології, який формує єдину систему живого світу на основі виділення біологічних таксонів ( систематичних одиниць ) і відповідних назв, наданих за певними правилами ( біологічної номенклатури ).
Порівняння основних таксонів царств Рослини і Тварини
Вид
|
Вид
|
Рід
|
Рід
|
Родина
|
Родина
|
Порядок
|
Ряд
|
Клас
|
Клас
|
Відділ
|
Тип
|
Царство Рослини
|
Царство Тварини
|
Філогенія - це наука, яка вивчає історичний процес розвитку органічного світу ( філогенез ).
Для дослідження філогенезу сучасна біологія широко використовує новітні технології. Особливо ефективними є методи з галузі молекулярної біології та генетики мікроскопічних досліджень.
Філогенетичне дерево - це схема, яка відображає еволюційні зв'язки між таксонами для яких його будують. Залежно від використаних методів розташування окремих груп на філогенетичному дереві може змінюватися.
Філогенетичні дерева можуть будуватися не тількі для таксонів живих організмів. Їх можна створювати, наприклад, для певних біополімерів, таких як білки або нуклеїнові кислоти. Філогенетичні дерева, побудовані для штамів вірусу чи бактерії, дозволяють з'ясувати де й коли виник цей патоген, якими шляхами він поширювався, коли і де змінювався.
Опрацювати параграф 50 виписати в зошит
Принципи біологічної систематики стр. 213
повторити параграфи 32 - 33
Дата 15 квітня
Тема: Система органічного світу. Віруси. Основні групи організмів
Пояснення: 1990 рік Карл Воуз запропонував новий варіант систематики живих організмів. Згідно з ним, організми поділяються на великі систематичні групи - домени. Домен - це таксон найвищого рангу, який включає кілька царств живих організмів. Зараз ця система є найбільш поширеною. Клітинні форми життя поділили на три домени: Бактерії, Архебактерії, Еукаріоти.
Така класифікація найбільш точно відображає сучасні уявлення про виникнення та еволюцію основних груп живих організмів.
Особливості основних груп живих організмів
Для порівняння основних груп живих організмів використовують такі характеристики, як наявність клітинної будови, особливості організації генетичного матеріалу, наявність ядра і мембранних органел у клітині, наявність цитоскелета.
Віруси - це неклітинна форма життя. Можуть розмножуватись тільки в клітинах інших організмів. Мають у своєму складі тільки одну нуклеїнову кислоту ДНК або РНК.
Бактерії - клітинні організми, у клітинах немає ядра і мембранних органел. Відрізняються значним різноманіттям біохімічних процесів у клітинах. Генетичний матеріал представлений великою кільцевою молекулою ДНК (бактеріальною хромосомою).
Археї - клітинні організми, відрізняються від інших доменів за складом ліпідів та білків. У клітинах немає ядра і мембранних органел. Генетичний матеріал представлений великою кільцевою молекулою ДНК (бактеріальною хромосомою). Можуть мати плазміди.
Еукаріоти - клітинні організми, у клітинах є ядра та інші мембранні органели і цитоскелет. Генетичний матеріал міститься у хромосрмах і має вигляд лінійних молекул ДНК. У мітохондріях і пластидах присутні невеликі молекули кільцевої ДНК.
Опрацювати параграфи 51 - 52 повторити 34 - 35
Дата 16 квітня
Тема: Основні групи організмів. Еукаріоти. Особливості поширення.
Пояснення: Система еукаріотів.
Еукаріоти - є найбільшим за кількістю видів доменом клітинних організмів. Їх систематика досі є предметом дискусій. Деякі дослідники пропонують виділяти серед еукаріотів до 20 царств. Повязане це з особливостями їх походження.
У процесі еволюції еукаріоти неодноразово включали у свої клітини внутрішньоклітинні симбіонти. Ці симбіонти і стали такими органелами, як мітохондрії та пластиди. А пластидами могли ставати не тількі різні ціанобактерії, а і різноманітні еукаріотичні водорості. Тому часто досить важко визначитися із систематичною приналежністю деяких груп еукаріотів.
Особливості основних груп еукаріотів
Інфузорії - не мають клітинної стінки, є щільна оболонка, яка підтримує форму клітини. У клітинах по 2 ядра ( велике і мале ). Це організми - гетеротрофи вони поглинають для життя речовини з навколишнього середовища через клітинний рот або щупальця.
Гриби - мають клітинну стінку, яка містить хітин або інші полісахариди ( глюкоза ). У клітинах ядер зазвичай 2 буває 1 і багато. Це організми гетеротрофи. Необхідні для життя речовини поглинають з навколишнього середовища через поверхню тіла. Це переважно багатоклітинні організми.
Рослини - мають клітинну стінку, яка містить целюлозу. У клітинах ядро одне. Це організми - автотрофи. Необхідні для життя речовини поглинають із навколишнього середовища через поверхню тіла. Багатоклітинні колоніальні або одноклітинні організми.
Тварини - не мають клітинної стінки. У клітинах ядро одне це організми - гетеротрофи необхідні для життя речовини поглинають із навколишнього середовища шляхом фагоцитозу. Багатоклітинні організми
Завдання: Порівняйте між собою гриби і рослини, визначте спільні і відмінні риси.
Опрацювати параграф 53, повторити 36, 37
Дата 22 квітня
Котрольна робота
Тестові завдання:
1. Вчення, згідно з яким життя потрапило на Землю з космосу, - це теорія :
а) хімічної еволюції; б) панспермії;
в) креаціонізму; г) дарвінізму;
2. Явище випадкової зміни частот алелей у популяції:
а) добір; б) еволюція;
в) генетичний вантаж; г) дрейф генів;
3. Ознака зберігається незмінною внаслідок добору:
а) рушійного; б) стабілізуючого;
в) штучного; г) розриваючого;
4. Одним із творців систетичної теорії еволюції є:
а) Ч. Дарвін; б) Ж. Б. Ламарк
в) В. О. Ковалевський; г) С. С. Четвериков;
5. Прикладом ідіоадаптації можна вважати:
а) щелепи риб; б) крила птахів;
в) шерсть крота; г) травну систему ехінокока;
6. Критерії виду що оцінює подібність фізіологічних процесів:
а) морфологічний; б) фізіолого-біохімічний;
в) репродуктивний; г) географічний;
7. Ознака змінюється в різних напрямках внаслідок добору:
а) рушійного; б) штучного;
в) стабілізуючого; г) розриваючого;
8. Поняття "природний добір " вперше запропонував:
а) В. О. Ковалевський ; б) С. С. Четвериков;
в) Ж. Б. Ламарк; г) Ч. Дарвін;
9. В перекладі з грецької археї означають,,,
а) мікроскопічний; б) старий;
б) незамінний; в) прогресивний;
10. Система органічного світу створена на основі принципів:
а) комплементарності, репарації, реплікації;
б) філогенетичності, ієрархічності, номенклатурної упорядкованості;
в) природного та рушійного добору;
Повторити параграфи 38 - 39
Дата 23 квітня
Тема: Екологічні системи, їх функціонування та різноманітність
Пояснення: Що таке екологічна система?
Екологічна система - це сукупність живих організмів, які мешкають у певному середовищі існування і утворюють з ними єдине ціле. Будь - яка екологічна система має в своєму складі два головні компоненти - біотичний і абіотичний.
Біотичний компонент екологічної системи - це всі живі організми, які входять до її складу (тварини, рослини, бактерії).
Абіотичний - це компонент неживої природи (каміння, вода, повітря).
Біоценоз - це біотичний компонент екологічної системи.
Біотичний компонент екосистем поділяється на автотрофні і гетеротрофні організми.
Автотрофні організми - здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, або за допомогою фотосинтезу (фотоавтотрофи), або за допомогою енергії хімічних реакцій (хемоавтотрофи).
Гетеротрофні організми отримують потрібні їм органічні речовини з інших організмів.
Показники екологічних систем світу
Загальна площа поверхні Землі - 510 млн. кв.км, з них 70%, тобто 361 млн.кв.км, - Світовий океан, суходіл - 150 млн кв.км, у тому числі: гори - 30%, пустелі - 20%, савани і рідколісся - 30%, льодовики - 10%. І тільки 10% території суходолу займають сільськогосподарські угіддя. Крім того, сонячна енергія на планеті розподіляється нерівномірно. Її розподіл залежить від географічного положення окремої екологічної системи та її висоти над рівнем моря.
Основні екологічні системи світу
Тип
екосистем
|
Характеристика
|
Лісові
екосистеми
|
У лісових екосистемах зосереджено 80 % фіто
маси Землі, або 1960 млрд. тонн. Вони займають 4 млрд га. Або 30 % площі
суходолу із середнім запасом деревини 350 млрд. куб. м. Щорічно в процесі
фотосинтезу ліс утворює 100 млрд. тонн органічної речовини
|
Екосистеми
трав’яних
ландшафтів
|
До
цих екосистем належать степ і луг, пасовища, сінокоси, агробіогеоценози.
Агробіоценози
( агроекосистема ) – поле, штучні пасовища, городи, сади, виноградники,
плантації горіха, ягідники, квітники, лісопаркові смуги.
Основа
агробіогеоценозу – це штучний фітоценоз, якість якого залежить від умов
середовища, грунту, вологи, мікроорганізмів. Агробіогеоценоз – це 10 %
суходолу ( 1,2 млрд. га ), які дають людині 90 % харчів.
|
Біоценози
Біоценози є не просто сукупністю мешканців павної екосистеми. Живі організми,які входять до його складу, активно взаємодіють між собою й абіотичними компонентами екосистеми. Утворюють як внутрішньовидові так і міжвидові угрупування живих організмів.
Для кожного біоценозу характерний видовий склад. Під видовим складом біоценозу розуміють набір рослин, тварин, мікроорганізмів, який є в біоценозі, включаючи всі групи організмів (види всіх типів). Деякі біоценози дуже багаті за своїм видовим складом (тропічний ліс), а інші - бідні ( тундри, пустелі).
Опрацювати параграфи 54 - 55 повторити 40 - 41
Зворотний зв'язок
Електронна почта nikitchukoa@gmail.com
Пароль zxc 11220
Дата 29 квітня
Тема: Екологічні чинники. Середовище існування
Пояснення: Організми підвладні впливу різних факторів середовища - екологічних факторів, які за своєю природою можуть бути абіотичними, біотичними й антропогенними.
Екологічні фактори
Тип
факторів
|
Характеристика факторів
|
Абіотичні
|
Фактори неживої природи – фізичні та хімічні
умови середовища (
температура, вологість, світло, рух повітряних мас ( вітер ), течія і
солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі
|
Біотичні
|
Під біотичними факторами середовища
розуміють взаємний вплив живих організмів один одного. Умовно біотичні
фактори можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові.
Внутрішньовидові
фактори. Особини всередині виду сильно впливають одна на одну, що виявляється
в боротьбі за територію, їжу статевого партнера. Така внутрішньовидова
конкуренція є внутрішньовидовим біотичним фактором.
Міжвидові
фактори. У процесі еволюції у тваринному та рослинному світі сформувалося
декілька типів міжвидових взаємовідношень ( конкуренція, хижацтво,
паразитизм, коменсалізм та ін. ). Усі вони є міжвидовими біотичними
факторами.
|
Антропогенні
|
Це
фактори, зумовлені діяльністю людини ( забруднення середовища, необмежене
полювання, руйнування середовища існування)
|
Відносно будь-якого фактору середовища вид має діапазон сталості ( толерантності ). Якщо інтенсивність якого-небудь фактору виходить за межі толерантності, особини виду гинуть. Біологічним оптимумом називають такі умови, до яких особини виду виявляються найбільш пристосованими. Фактор, який найбільше впливає на виживання, називають обмежувальним ( лімітуючим ). Лімітуючими факторами можуть бути температура, тиск, солоність води, хижаки тощо.
Організми можуть пристосуватися до змін умов довкілля активно, регулюючи власні процеси життєдіяльності залежно від змін довкілля. Це дає змогу підвищити стійкість до несприятливих умов існування. Наприклад, температура тіла птахів і ссавців залишається сталою навіть за значних її змін у довкіллі, а більшість членистоногих - мешканців пустель - зберігає відносно постіний вміст води в організмі в умовах сильної посухи.
Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, в тому числі з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу - екологічну нішу.
Опрацювати параграф 56 повторити 42 - 43
Дата 30 квітня
Тема: Стабільність екосистем та причини її порушення
Пояснення: Що означає цілісність і саморегуляція екосистем ?
Природні екосистеми містять значну кількість видів живих організмів. Ці організми взаємодіють між собою, утворюючи єдину трофічну сітку. Всі організми в екосистемі пов'язані між собою, хоча часто такий зв'язок є не прямим, а опосередкованим, через інші види. Разом усі організми екосистеми утворюють складну цілісну систему, яка перебуває в стані динамічної рівноваги. Тобто в разі зміни якогось із елементів системи інші елементи компенсують ці зміни і виправляють становище.
У біогеоценозі спостерігають різні види симбіозу. До них належать мутуалізм, паразитизм, коменсалізм. Також формами взаємодії живих організмів є хижацтво і конкуренція.
Мутуалізм - взаємовигідне співіснування двох видів. Прикладом мутуалізму є відносини термітів та мікроорганізмів у кишечнику, які забезпечують розщеплення целюлози в травному тракті.
Паразитизм - співіснування двох видів. Прикладів паразитизму можна навести багато. Найзручніше згадати паразитів людини, як зовнішніх ( воші, клопи ), так і внутрішніх ( аскарида, гострик ).
Коменсалізм - співіснування двох видів, за якого один вид використовує інший вид або житло іншого виду як середовище існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності. Прикладом таких співвідносин є кліщі, які харчуються шерстю, що випала, у норах гризунів.
Причини порушення стабільності екосистеми
Здатність до саморегуляції екосистеми теж має певні межі. Якщо вплив якогось фактору є надто сильним, динамічна рівновага в екосистемі порушується. Це може призвести до руйнування екосистеми і вимирання багатьох видів.
Причиною таких порушень може бути вплив будь-якого з екологічних факторів - абіотичного, біотичного чи антропогенного. Наприклад, виверження вулкану може просто знищити екосистему окремої території. Так, 1883 року виверження вулкану Кракатау знищило екосистему острова, на якому він знаходився.
Природні та штучні екосистеми
Екосистеми, які розглядалися до цього, є природними. Вони виникли і розвивалися без участі людини. Людина і зараз є складовою частиною цих екосистем, але вона також формує і власні екосистеми - штучні.
Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем ( агроценози ). Вони створюються людиною і використовуються нею для господарських цілей. Це поля, на яких ростуть культурні рослини, пасовища, де випасають худобу, морські ферми, на яких вирощують молюсків та рибні ставки.
Існувати без підтримки людини такі екосистеми не можуть. У них переважають організми одного виду, і вони не здатні до саморегуляції. Регуляцію цих систем виконує людина.
Опрацювати параграф 58 повторити 44 -45
Дата 6 травня
Тема: Біосфера як цілісна система, її збереження
Пояснення: Що означає термін "біосфера"?
Поняття "біосфера" (від грецького біос - життя) запропонував у 1875 році австрійський геолог Е. Зюсс. Учення про біосферу, як особливу частину Землі, населену живими організмами, створив український вчений В.І. Вернадський, хоча, на його думку, вперше до цієї ідеї наблизився французький біолог Ж. Б. Ламарк.
Біосфера не утворює окремої оболонки Землі, а є частиною геологічних оболонок земної кулі, заселених живими організмами. Вона займає верхню частину літосфери, всю гідросферу та нижній шар атмосфери. Це сукупність усіх біогеоценозів землі, єдина глобальна екосистема вищого порядку.
Захист та збереження біосфери
За визначенням, даним Всесвітнім фондом дикої природи ( 1989 ), біологічне різноманіття - це " все різноманіття форм життя на землі, мільйонів видів рослин, тварин, мікроорганізмів з їх наборами генів і складних екосистем, що утворюють живу природу ".
Необхідні терміни й поняття
Червона книга - затверджений перелік рідкісних видів і таких, що зникають, який містить короткі відомості про їхню біологію, поширення та вжиті заходи з охорони.
Зоологічні музеї - наукові установи, в яких зберігаються колекції тварин, як сучасних, так і тих, що зникли з певної території.
Зоологічні парки - науково-просвітницькі установи, які крім освітніх функцій, виконують ще й функції збереження та наукового дослідження рідкісних та зникаючих видів тварин.
Природоохоронні території України
Тип
природоохоронних
територій
|
Характеристика
|
Заповідники
|
Території, на
яких заборонено будь – які види господарської діяльності й туризм
|
Заказники
|
Території, на яких охороняють певні види
тварин і рослин і допускають обмежену господарську діяльність
|
Національні парки
|
Території,
на яких в обумовлених межах дозволено організований туризм і екскурсії
|
Заповідно – мисливські
господарства
|
Території, на яких створено умови для
розмноження промислових тварин і дозволено полювання за особливими ліценціями
|
Пам’ятки природи
|
Окремі природні об’єкти
із заповідним режимом, що мають наукове, культурне, історичне або естетичне
значення.
|
Опрацювати параграф 59 повторити 46 - 47
Дата 7 травня
Тема: Поняття про селекцію. Одомашнення тварин.
Пояснення: Що являє собою селекція?
Селекція - наука про методи створення нових сортів та гібридів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів. Завдяки селекції вдалося отримати велике різноманіття форм одомашнених живих організмів. Сучасна селекція базується на досягненнях класичної генетики і молекулярної біології.
Методи селекції
Можна поділити на класичні методи і методи з використанням молекулярно - біологічних технологій. До класичних методів селекції належить масовий відбір, індивідуальний відбір, створення чистих ліній, гібридизація, віддалена гібридизація, споріднене схрещування, неспоріднене схрещування.
Що являє собою одомашнення?
Одомашнення - це процес змін популяцій рослини або тварин, завдяки якому вони стають пристосованими до утримання їх людиною. Одомашнення відбувається з метою отримання від рослин і тварин продуктів харчування, промислової продукції (шкіра, волокно), або з іншою метою.
Одомашнення рослин людиною відбувалося незалежно в різних регіонах нашої планети. Виявив ці центри видатний учений - генетик і селекціонер М.І. Вавілов.
Основні центри походження культурних рослин
Назва центру
|
Місце розташування
|
Рослини, які проходять
з
цього центру
|
Східноазійський
|
Китай
|
Просо,
соя, мандарин, ліщина, волоський горіх
|
Індомалайський
|
Малайський архіпелаг, Філіпини, Індокитай
|
Банан,
кокосова пальма, помаранча, чорний перець, рис
|
Середньоазіатський
|
Частина Пакистану, Афганістан, Таджикистан,
Узбекистан
|
Диня, цибуля, городня, часник, конопля
|
Індійський
|
Індія, Бірма
|
Баклажан,
лимон, манго, гречка
|
Передньоазіатський
|
Мала
Азія, Закавказзя, Іран, частина Туркменістану
|
Пшениця,
жито, ячмінь, горох, слива, груша, фінікова пальма
|
Ефіопський
|
Ефіопія, Судан, Еритрея
|
Сорго, кава, кавун, кола, кунжут.
|
Одомашнення тварин
Процес одомашнення тварин здійснювався двома шляхами. Перший - класичне утворення мутуалістичних взаємовідносин між двома видами. Такі звязки часто виникають у природних екосистемах. Другий - цілеспрямоване приручання людиною тварин для одержання від них певних продуктів (мяса, шерсті).
Більшість домашніх тварин було одомашнено на території Євразії в тих же місцях, де були розташовані центри походження культурних рослин. Тільки індики, морські свинки і лами були одомашнені в Америці.
Опрацювати параграф 60 повторити 49 -50
Дата 13 травня
Тема: Традиційні та сучасні біотехнології
Пояснення: Біотехнологія - це сукупність промислових методів, які застосовують для виробництва різних речовин із використанням живих організмів, біологічних процесів чи явищ.
Сам термін " біотехнологія " з'явився в 70 - х роках ХХ ст., хоча біотехнологічні принципи людина розробила вже давно: використання життєдіяльності мікроорганізмів для випікання хліба, виготовлення сиру та інших молочних продуктів, виноробства, пивоварення.
Біотехнологію умовно поділяють на два розділи: традиційна ( куди входить технологічна мікробіологія, а також технічна, біохімічна та інженерна ензимологія ) і нова ( куди входять генетична та клітинна інженерія ).
Традиції біотехнології
Традиційна біотехнологія грунтується на ферментації. За останні 30 років виник ряд нових виробництв, що базуються на використанні різних міцеліальних грибів, дріжджів, бактерій, рідше водоростей. За допомогою мікроорганізмів отримують такі лікарські препарати, як кортизон, гідрокортизон і деякі інші. Біотехнології використовують іще в деяких галузях людського буття. Так, наприклад, у кондитерській промисловості широко використовують лимонну кислоту, яку дістають у результаті життєдіяльності спеціально виведених мікроорганізмів.
Сучасні біотехнології. Клітинна інженерія.
Метод гібридизації соматичних клітин тварин і людини зараз знайшов винятково важливе застосування для отримання моноклональних антитіл. У 1975 році Келером і Мальдштеймом було розроблено спосіб отримання гібридів між лімфоцитами мишей, імунизованих перед цим якимось антигеном і культивуючими пухлинними клітинами кісткового мозку (мієломними клітинами). Ці гібридні клітини отримали назву гібридоми. Вони об'єднали в собі здатність лімфоциту утворювати необхідні антитіла (одного типу) і здатність пухлинних клітин безкінечно довго розмножуватися на штучних середовищах.
Моноклональні антитіла зараз використовують у різних областях медицини і біології.
Можна назвати три напрямки створення нових технологій на основі культивування клітин і тканин рослин.
Перше - отримання промисловим шляхом цінних біологічно активних речовин рослинного походження.
Друге - використання тканинних і клітинних культур для швидкого клонального мікророзмноження та оздоровлення рослин. Можливість використання методів клонального розмноження в стерильній культурі виявлено зараз для 440 видів рослин, які належать до 82 родин.
Третій напрямок складають технології, які пов'язані з генетичними маніпуляціями на тканинах, клітинах, ізольованих протопластах.
Опрацювати параграф 61 повторити 51 - 52
Дата 14 травня
Тема: Генетично модифіковані, або трансгенні організми.
Пояснення: Що собою являють ГМО?
Трансгенними називають рослини і тварини, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми. Їх отримують, використовуючи методи генної інженерії. Трансгенні організми можуть мати велике значення для підвищення ефективності сільського господарства та під час досліджень у галузі молекулярної біології.
Перші генетично модифіковані організми, одержані за допомогою методів молекулярної біології, зявилися у світі лише у 80 - х роках ХХ століття. Вчені зуміли змінити геном рослинних клітин, додаючи в них необхідні гени інших рослин, тварин, риб і навіть людини.
Генетична модифікація надає живим організмам нових властивостей. Але, хоча такими продуктами нині харчується багато людей, минуло замало часу, аби наука повністю з'ясувала їхній вплив на наш організм. У Європі модифіковані рослини сої та кукурудзи для виготовлення харчових продуктів дозволено з 1997 року, а харчові ферменти, добавки, одержані в результаті генної інженерії, використовують понад двадцять років. У багатьох європейських країнах до законодавчих актів із харчових продуктів включено вимоги щодо безпечності генетично модифікованих продуктів.
В Україні 30 - 40 % вирощуваної сої є генетично модифікованою. Близько 300 мільйонів жителів США і понад 1 мільярд жителів Китаю вживають ГМО без явних шкідливих наслідків для організму. У США методами генної інженерії одержано покращені сорти сої, пшениці, томатів. Нові сорти сої вирізняються підвищеним вмістом сахарози, яка позбавляє неприємного бобового присмаку.
Широкомасштабне вивільнення в довкілля трансгенних організмів розпочалося 1996 року. Серед трансгенних організмів, що були створені, 98 % складали генетично модифіковані сільськогосподарські рослини. Серед трансгенних сільськогосподарських культур найбільші площі були під посівами сортів рослин, стійких до гербіцидів ( 71 % ), хвороб та шкідників ( 22 % ), гербіцидів і хвороб разом ( 7 % ). Крім зазначених культур на незначних площах вирощували генетично модифіковані сорти помідорів, гарбуза, тютюну, буряку, цикорію, льону. Вже створені та проходять випробування й процедуру реєстрації трансгенні сорти рису і пшениці.
Питання про перспективи використання генної інженерії під час вирощування сільськогосподарської сировини продовжує викликати серйозні суперечки серед дослідників і широких верств споживачів. Серед позитивних аргументів - підвищена врожайність, екологічні переваги, захист від шкідників. З іншого боку - невпевненість у безпечності нових технологій.
Завдання: Використовуючи матеріали Інтернет - ресурсу дослідіть вплив ГМО на здоров'я
Опрацювати параграф 65 повторити 53 - 54
Дата 20 травня
Тема: Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях
Пояснення: Що являють собою ембріотехнології та стовбурові клітини?
Термін "стовбурова клітина" (СК) був уведений у біологію О. О. Максимовим у 1908 році. Лосліджуючи процеси кровотворення, він дійшов висновку: у нашому орнанізмі протягом усього життя зберігаються недиференційовані клітини, кі можуть перетворюватися на лімфоцити та інші спеціалізовані клітини сполучної тканини і крові. Пізніше О.О. Максимов назвав ці клітини стовбуровими.
Стовбурові клітини розмножуються шляхом поділу, як і всі інші клітини. Відмінність полягає в тому, що вони можуть ділитися необмежено, а зрілі клітини зазвичай мають обмежену кількість циклів поділу. Тож говорять, що стовбурова клітина здатна до проліферації, тобто до тривалого розмноження і репродукції великої кількості клітин.
Вони здатні до диференціювання - процесу необоротної спеціалізації клітин. Сили, що дають поштовх початку диференціювання, можуть бути зовнішніми і внутрішніми. Внутрішні сигнали управляють генами клітини, а зовнішні - хімічними речовинами, які виділяють інші клітини, фізичним контактом із сусідніми клітинами, а також деякими молекулами навколишнього середовища. У всіх випадках ці впливи мають по суті інформаційний характер, а не фізичний, хімічний чи характер середовища.
Надзвичайно привабливі для використання в медицині є ембріональні стовбурові клітини (ЕСК) людини: з них можна отримувати будь - які типи клітин організму. Але багато властивостей і клітинні механізми, повязані з наявністю у клітини так званої "стовбурової", ставлять її дуже близько до трансформованої ракової клітини. Саме тому так важливо сьогодні вивчати характеристики самих ембріональних клітин.
Незважаючи на дебати про етичність чи неетичність роботи з ЕСК людини, очевидно, що питання вже не в тому, чи проводити дослідження в області ЕСК людини, а в тому, як будуть проводитися дослідження в цій сфері. За останні два роки в багатьох країнах уже було прийнято закони, які лозволяють дослідження стовбурових клітин людини.
Генетична інженерія в біотехнологіях і медицині
Генетична інженерія допомагає медикам боротися з хворобами. Розвивається генотерапія - сукупність методів лікування спадкових, онкологічних, деяких вірусних захворювань шляхом внесення змін у генетичний апарат клітин пацієнтів з метою спрямованої зміни генних дефектів або надання клітинам нових функцій. У генотерапії виокремлюють такі види, як: а) соматична генотерапія - введення генів у соматичні клітини пацієнта;
б) позаорганізмова генотерапія - введення генів у культивовані клітини і пересадка цих клітин пацієнтам.
Нині у світі близько 400 проектів проходять клінічні випробування, серед яких проекти лікування гемофілії та пухлин мозку вже на завершальному етапі.
З метою запобігання інфекційним хворобам створюються ДНК-вакцини - генетичні структури, що після введення в клітину забезпечують синтез білків, призначених для формування імунних реакцій - гуморального та клітинного імунітету.
Зазначимо, що генетична інженерія може призвести до утворення небезпечних типів ДНК. Через те усім спеціалістам, які проводять дослідження та впроваджують у життя здобутки генетичної інженерії, слід мати на увазі теоретичний ризик того, що штучно створені генетичні структури можуть сприяти виникненню небезпечних організмів з непередбаченою інфекційністю й негативним впливом на екологію.
Опрацювати параграф 66 повторити 55 - 56
Дата 21 травня
Тема: Клітинна інженерія. Клонування організмів.
Пояснення: Клонування - це метод розмноження статевороздільних істот ( тварин та людей ), за допомогою якого в нестатевий спосіб можна отримати новий організм, що буде генетично ідентичним організму, який мають на меті клонувати. Клонування є відомим явищем у рослинному світі. Перші спроби клонування тварин припадають на 30 - ті роки ХХ століття. Велику роль у цьому зіграв технічний прогрес у сфері молекулярної біології, генетики і штучного запліднення. Новий етап у клонуванні визначають експерименти шотландських учених, які завершилися народженням вівці Доллі ( 27 лютого 1997 року ). Це досягнення відкриває шлях до клонування людини.
Генетична інженерія
Суть генної інженерії полягає у штучному створенні ( хімічний синтез, перекомбінації відомих структур ), генів з конкретними необхідними для людини властивостями і введення його у відповідну клітину ( на сьогодні це частіше за все бактеріальні клітини, наприклад кишкова паличка ) - створення "штучної " бактерії - лабораторії з виготовленням необхідного для людини продукту.
Порівняння технологій
Дуже цікаво провести порівняння технологій створення
ГМО - організмів і технологій класичної селекції.
Порівняння класичних і сучасних біотехнологій
Класична селекція
|
Створення ГМО - організмів
|
Заснована
на природному процесі, який використовується людиною
|
Заснована
на природному процесі, який використовується людиною
|
Використовується
не менше 10 тисяч років ( із
застосуванням штучного мутагенезу не менше 80 років )
|
Використовується
більше 30 років
|
Працює
одразу з кількома тисячами генів
|
Працюємо
з одним геном
|
Створює
організми, які генетично значно відрізняються від природних форм
|
Створює
організми, які генетично значно відрізняються від природних форм
|
Потребує
значного часу для виведення нових форм
|
Потребує
меншого часу для виведення нових форм
|
Основою клонування є явище тотипотентності - здатність однієї клітини багатоклітинного організму давати початок цілому новому організму шляхом поділу. Технологія пресаджування ядер соматичних клітин в яйцеклітину, з якої було вилучено ядро, й наступні втримання організму набула широкого застосування як соматичне клонування.
Під час клонування кіз було створено ГМО, у яких активно працював ген людського тромбіну. Таким чином, клоновані трансгенні організми можуть слугувати живим "фармацевтичним заводом", який природним шляхом виробляє ті чи інші речовини, що їх використовують для лікування захворювань людини.
Опрацювати параграф 66
Підготуватися до контрольної роботи повторити параграфи 54 - 66
Дата 27 травня
Тема: Контрольна робота
Тестові завдання:
1. Визначальним чинником існування екосистем є ...
а) правило екологічної піраміди; б) автотрофні організми; в) її стійкість і структура;
2. Чим визначається просторова структура екосистеми ?
а) видовою різноманітністю популяцій; б) співвідношенням популяцій різних видів;
в) розташуванням елементів у просторі екосистеми;
3. Що означає закон односпрямованості потоку енергії ?
а) енергія, що отримує екосистема передається в одному напрямку;
б) відображає кількість особин у кожному ланцюгу живлення;
в) перенесення речовин та енергії в колообігу;
4. Екологічна валентність, це -
а) здатність організмів протистояти дії зовнішніх чинників;
б) компоненти навколишнього середовища в угрупуваннях;
в) обмежувальний чинник середовища;
5. Що з латинської мови означає селекція ?
а) пристосування; б) добір; в) середовище;
6. Сучасна біотехнологія демонструє
а) методи селекції; б) центри походження культурних рослин;
в) необмежені можливості використання організмів у різних галузях;
7. Що таке ревертази ?
а) ферменти, що каналізують синтез нитки ДНК на матриці і-РНК;
б) ферменти, що каналізують синтез нитки ДНК на матриці т-РНК;
в) метод копіювання і розмноження генів;
8. Як ще називають генетично модифіковані організми ?
а) радіоактивні речовини; б) психотропні речовини;
в) трансгенні організми;
9. Що з грецької мови означає клонування ?
а) гілка; б) середовище; в) визначення;
10. Яке явище є основою клонування ?
а) модифікації; б) трансплантації; в) тотипотентності;
ПОЯСНІТЬ
1. Якими є основні напрями охорони біосфери ?
2. В чому суть основних методів селекції ?
3. Яке значення біотехнології ?
Контрольну роботу виконати всім учням, відповіді направити мені на електронну почту nikitchukoa@gmail.com Пароль zxc 11220
Бажаю успіхів.
Повторення матеріалу
Дата 28 травня
Тема: Білки, структурна організація та функції.
Пояснення: Білки (поліпептиди) - це високомолекулярні полімерні молекули, які складаються із залишків амінокислот. У білках амінокислоти з'єднані між собою з допомогою пептидного зв'язку, що утворюється під час узаємодії між карбоксильної групою однієї амінокислоти й аміногрупою іншої. До складу білків живих організмів входять двадцять амінокислот.
За складом білки можна розділити на дві великі групи - прості та складні. Прості білки містять у своєму складі лише амінокислоти, а до складу складних входять ще й небілкові компоненти.
Молекули білків відрізняються складною просторовою структурою, в якій виділяють чотири рівні організації. Первинна структура білків обумовлена кількістю й порядком розташування амінокислот у поліпептидному ланцюзі. Карбоксильні та аміногрупи амінокислот у поліпептидному ланцюзі регулярно повторюються. Це дозволяє їм узаємодіяти між собою, утворюючи водневі зв'язки. Ці зв'язки певним чином змінюють положення у просторі окремих ділянок поліпептидного ланцюга, створюючи вторинну структуру білкової молекули у вигляді спіральних або складчастих ділянок. Різні спіральні та складчасті ділянки білкової молекули також узаємодіють між собою. Це відбувається з допомогою гідрофобних чи електростатичних узаємодій між ними або внаслідок утворення водневих чи навіть ковалентних зв'язків між окремими радикалами амінокислот. Таким чином виникає третинна структура білка. Четвертинна ж структура білка виникає внаслідок об'єднання кількох білкових молекул у єдиний структурно-функціональний комплекс.
Функції білків
Група білків
|
Функції
|
Приклади
|
Структурні
білки
|
Є компонентами опорних структур і покривів.
Входять до складу сполучних тканин. Беруть участь в утворенні скелета, зв'язок,
шкіри, шерсті та інших похідних епідермісу.
|
Колаген, кератин, еластин,
мукопротеїни.
|
Ферменти
|
Є каталізаторами біохімічних реакцій.
Забезпечують життєдіяльність організму.
|
Трипсин,
пероксидаза, алкогольдегідрогеназа.
|
Гормони
|
Регулюють обмін речовин в організмі
|
Інсулін, глюкагон
|
Транспортні
білки
|
Забезпечують в організмі транспорт кисню,
жирних кислот, ліпідів та інших сполук
|
Гемоглобін, гемо ціанін,
альбумін
|
Захисні білки
|
Утворюють
комплекси із чужими білками, інактивуючи їх. Беруть участь у процесі зсідання
крові
|
Антитіла, фібриноген,
тромбін
|
Скоротливі
білки
|
Забезпечують скорочення м’язів
|
Актин, міозин
|
Запасні білки
|
Беруть участь у створенні в організмі запасу
речовин, які необхідні для забезпечення подальшої життєдіяльності.
|
Яєчний альбумін,
казеїн
|
Токсини
|
Залежно від способу життя організму, який їх
виробляє, можуть слугувати як засобом захисту, так і засобом нападу.
|
Зміїна отрута, дифтерійний
токсин
|
Повторити параграфи 57 - 58
2021-2022 навчальний рік
Завдання для 9-А класу
5 жовтня 2021 рік.
ТЕМА: Білки, їх будова функції та значення.
Пояснення: Що являють собою білки?
Білки - біополімерні органічні сполуки, мономерами яких є амінокислоти, тобто білки складаються з амінокислот.
Амінокислоти - це малі біомолекули, до скоаду яких взодять аміно- і карбоксильна група.
Отже, нескінчена різноманістність білків визначається різноманітністю комбінацій амінокислот та їхньо здатністю сполучатись з іншими молекулами.
Структурна організація білків:
Первинна структура кодується відповідповідним геном, є специфічно для кожного окремого білка і найбільшою мірою визначає властивості сформованого білка. Формуть первинну структуру білків пептидні звязки, хоча можуть мати місце і ковалентні дисульфідні звязки.
Вторинна структура являє собою форму спіралі або структуру складчастого листка і є настійкішим станом білкового ланцюга.
Третинна структура виникає в результаті взаємодії амінокислотних залишків з молекулами води. Підтримання структурної структури забезпечуть ковалентні дисульфідні та нековалентні йоні, гідрофобні й електростатичні звязки.
Четвертинна структура виникає внаслідок поєднання кількох субодиниць з утворенням білкового комплекса ( мультимеру ).
Отже, на різноманістність білків впливає ще й їхня просторова структура, яка формується в процесі згортання білків ( або фолдингу ).
ЗАВДАННЯ: Нведіть приклади харчових продуктів, що містять білки. Вкажіть значення білків в організмі людини. Зробіть висновок про необхідність вживання людиною білкових харчових продуктів.
Функції білків:
Будівельна - білки є будівельним матеріалом для багатьох структур ( наприклад, колаген є
компонентом хрящів, кератин будує пір'я, нігтів, волосся, роги, еластин - звязки );
Каталітична - білки-ферменти прискорюють хімічні реакції; (наприклад, трипсин каталізує гідроліз білків).
Рухова - скортиливі білки забезпечують рухи, зміну форми клітин організму; (наприклад, міозин, актин утворюють міофібрили).
Транспортна - білки можуть звязувати і транспортувати неорганічні та органічні сполуки; (наприклад, гемоглобін переносить кисень у крові хребетних, міоглобін переносить кисень у мязах, гемоціалін переносить кисень у крові головоногих молюсків).
Захисна - білки захищать від ушкоджень, антигенів (наприклад антитіла інактивуть чужорідні білки, фібриноген є попередником фібрину під час зсідання крові).
Регуляторна - білки регулюють активність обміну речовин (наприклад, гормони інсулін, глюкагон регулюють обмін глкози, соматотропін є гормоном росту).
Енергетична - під час розщеплення білків у клітинах вивільняється енергія;
Сигнальна - є білки, що можуть змінювати свою структуру під дією на них певних чинників і
передавати сигнали, які при цьому виникають (наприклад, родопсин - зоровий пігмент).
Запаслива - білки можуть відкладатися про запас і слугувати джерелом важливих сполук (наприклад, яєчний альбумін як джерело води, казеїн - білок молока).
Поживна - є білки, що їх споживать організми.
ЗАВДАННЯ: Що таке денатурація і ренатурація білків. Назвіть звязки, що стабілізують структуру білків.
Опрацювати параграф 8 Ознайомитися з виконанням практичної роботи №1
https://www.youtube.com/watch?v=PG1twLkq5P8
6 жовтня 2021 рік.
ТЕМА: Нуклеїнові кислоти їх будова функції та значення.
Пояснення: Що таке нуклеїнові кислоти ?
Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні біополімери, побудовані з нуклеотидів, які в усіх живих організмах виконують роль збереження, передачі й реалізації спадкової інформації.
Нуклеотиди - органічні сполуки, молекули яких складаються з азотистої основи, моносахариду і залишків ортофосфадної кислоти. Вміст цих малих молекул у клітині становить 0,4% від загальної її маси. Отже, до складу молекул нуклеотидів входять:
1). азотиста (нітрогеновмісна) основа (А - аденін, Г - гуанін, Т - тимін, Ц - цитозин або У - урацил);
2) залишок пентози (Р - рибоза або Д - дезоксирибоза) і ортофосфорна кислота.
Нуклеотиди добре розчиняються у воді, проявляють властивості кислот, оскільки містять ортофосфорну кислоту, а завдяки нітрогеновмісним основам - основні властивості. І саме ці властивості, співвідношення і послідовність розташування нуклеотидів, просторова структура молекул визначать властивості та функції нуклеїнових кислот
Особливості структури та властивості ДНК
Спіраль молекули ДНК складається з дезоксирибонуклеотидів, в утворенні яких беруть участь азотисні основи аденін, тимін, гуанін і цитозин, моносахарид дезоксирибоза і залишки ортофосфатної кислоти. Мономери ДНК поділяють на 4 типи: аденінові, тимінові, гуанінові й цитозинові.
Реплікація - процес самопоєднання ДНК, який забезпечує точне копівання спадкової інформації і передачу її з покоління в покоління. Механізм реплікації відбувається з високою точністю, але інколи трапляються помилки. Молекули ДНК здатні до виправлення порушень.
Репарація - сукупність процесів з допомогою яких виправляються пошкодження молекул.
Дезоксирибонуклеїнова кислота - нуклеїнова кислота, у якої мономерами є дезоксирибонуклеотиди; структура - подвійна спіраль; осоновні властивості - реплікація, репарація, денатурація й ренатурація.
Рибонуклеїнові кислоти - це біополімерні молекули, що побудовані з рибонуклеотидів і забезпечують реалізаці спадкової інформації у вигляді молекул білків.
ЗАВДАННЯ: Проаналізуйте малюнок 22 стр. 38 Особливості будови і структури ДНК і РНК.
Чим і чому РНК відрізняється від ДНК ?
Спадкова інформація зберігається в ДНК. Роль посередника у передачі цієї інформації від ДНК до рибосом для її реалізації виконують РНК. Для синтезу білка інформація з певних ділянок ДНК, що називаться генами, переписується на РНК. Ці нуклеїнові кислоти відрізняються від ДНК як за хімічним складом, так і за функціями. РНК побудована з рибонуклеотидів, в утворенні яких беруть участь азотисті основи аденін, гуанін, цитозин і урацил, моносахарид рибоза та залишки ортофосфатної кислоти.
Відмінні ознаки: різний вуглевод - у РНК (рибоза), у ДНК (дезокирибоза); РНК не містить тиміну, його місце займає урацил. РНК є одноланцюгово молекулою, а ДНК - дволанцюгова молекула. На ній синтезуються декілька видів РНК: інформаційні, транспортні і рибосомні.
ЗАВДАННЯ: За допомого таблиці на стр. 39 порівняйте ДНК і РНК у робочому зошиті та сформулюйте висновок про причини відмінностей.
Опрацюйте параграф 9 Запитання для самоконтролю стр. 39
https://www.youtube.com/watch?v=D73X5qwXunE
12 жовтня 2021 рік.
ТЕМА: Клітина та її дослідження.
Пояснення: У ХХ ст. було винайденно електронну мікроскопію, що уможливило вивчення ультраструктури клітин. Розрізняють два основні типи електронної мікроскопії: сканувальну та трансмісійну.
Сканувальна електронна мікроскопія - використовується для вивчення поверхні обєкта. Зразки найчастіше покривають тонко плівко золота.
Трансмісійна електронна мікроскопія використовується для вивчення внутрішньої будови клітини.
Для вивчення функцій клітин використовують метод центрифугування і метод мічених атомів. Центрифугування - метод вивчення окремих клітинних структур з використанням приладу. Метод мічених атомів - метод вивчення біохімічних процесів клітини за допомогою введення в клітину радіооактивних ізотопів хімічних елементів.
Що таке клітина в світлі сучасної науки ?
Клітина - це елементарна біологічна система, оскільки є межею подільності клітинних організмів. Це найменша одиниця їхньої будови, що наділена життєвими функціями і властивостями.
Клітина є основною структурною одиницею живого, тому, що лежить в основі будови організмів. Вона ж є основно функціонально одиницею живого, що забезпечує виконання життєвих функцій.
Клітина є одним цілим тому, що всі органели клітини пов'язані між собою і не можуть існувати поза клітиною. Найважливішими чинниками, що надають клітині цілісності є: 1) обмін речовин, енергії та інформації; 2) розвиток за внутрішньоклітинною спадковою програмо; 3) взаємодія із довкіллям та пристосування до його змін.
Яке значення сучасної клітинної теорії ?
Клітинна теорія - це фундаментальне узагальнення біології, що визначає взаємовязокусіх проявів життя на Землі з клітиною, характеризує клітинуводночас як цілісну самостійну живу систему та як складову багатоклітинних організмів рослин і тварин.
На сучасному етапі розвитку цитології клітинна теорія вклчає такі положення:
- клітина елементарна одиниця будови і розвитку всіх живих організмів;
- клітини всіх одно- і багатоклітинних організмів подібні за походженням, будовою, хімічним
складом, основними процесами життєтіяльності;
- кожна нова клітина утворється тільки в результаті розмноження материнської клітини;
- у багатоклітинних організмів, які розвиваться з однієї клітини, різні типи клітин формуться
завдяки спеціалізації протягом онтогенезу і утворюють тканини;
- із тканини формуються органи, які тісно пов'язані між собою.
Отже, клітинна теорія як узагальнення знань про клітину стала одним з вирішальних доказів єдності живої природи, дала основу для розуміння суті життєвих процесів.
ЗАВДАННЯ: Зіставте подані ілюстрації клітин з їхніми назвами стр. 49 Якщо ви правильно виконаєте, то отримаєте прізвище науковця, який доповнив клітинну теорію положенням про те, що "кожна клітина з клітини". Застосуйте свої знання клітини для доведення єдності органічного світу.
https://www.youtube.com/watch?v=1EVOFhlGRHs
13 жовтня 2021 рік
ТЕМА: Структура еукаріотичної клітини: клітинна мембрана, цитоплазма та інші органели.
Пояснення: Науковцями доведено, що усім клітинам для життя необхідно - одержувати енергію з навколишнього середовища і перетворювати її у певні форми, вибірково вбирати речовини із середовища, переміщувати їх у клітині і виводити продукти обміну назовні, зберігати і передавати спадкову інформацію наступним поколінням, постійно підтримувати внутрішньоклітинну рівновагу, розпізнавати сигнали середовища і реагувати на них, утворювати нові молекули і структури взамін тих, термін життя яких закінчився. Ці та багато інших функціональних процесів здійснюються за участі структурних частин клітини, якими є поверхневий апарат, цитоплазма з органелами та ядро.
Поверхневий апарат здійснює захисну, транспортну, контактну та інші функції. Цитоплазма забезпечує внутрішні взаємозвязки між елементами клітини та умови для діяльності всіх органел. Ядро зберігає спадкову інформацію та контролює процеси її життєдіяльності, узгоджуючи з умовами довкілля.
ЗАВДАННЯ: Проаналізуйте мал. 27 стр. 51 підручника Структурні компоненти прокаріотичної клітини, встановіть риси подібності та відмінності з еукаріотично клітиною.
Як організована узагальнена еукаріотична клітина?
Еукаріотичні клітини - це клітини ядерних організмів, які мають ядро і розвинуту систему органел. Вони характерні для рослин, грибів і тварин, більші за розмірами від клітин прокаріотів, процеси життєдіяльності відбуваться всередині мембранних органел, кожна з яких має свій набір ферментів. Завдяки цьому клітина може здійснювати одночасно багато різних реакцій. Поверхневий апарат клітин еукаріотів урізноманітнюється надмембранними структурами. Цитоплазма рухлива, у ній наявні мембранні органели (мітохондрії, пластиди, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі), цитоскелет побудований з білка актину (мікронитки) і тубуліну (мікротрубочки). Рибосоми в еукаріотів більші, ніж у прокаріотів, джгутики мають складнішу будову. Зявляється складне організоване ядро, що містить носії спадкової інформації - хромосоми.
Отже, еукаріотична клітина організована значно складніше, ніж клітина прокаріот. Внутрішня складова клітин еукаріотів містить три важливі групи органел, які відсутні у прокаріотичних організмів: неклітинні органели (цитоскелет, рибосоми, клітинний центр), одномембранні органели (лізосоми, вакуоля, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі) та двомембранні органелли (мітохондрії, пластиди).
Складна внутрішня структура клітин, наявність цитоскелета, ядра та мембранних органел дозволять еукаріотичним клітинам досягати набагато більших розмірів. Крім того, вони набули здатності утворювати стійкі комплекси клітин з розподілом функціональних обовязків між окремими клітинами. Це привело до виникнення справжньої багатоклітинності та появи великих за розміром організмів - тварин, рослин і грибів.
ЗАВДАННЯ: Користучись Інтернетом визначте морфологічні властивості клітинних мембран клітин еукаріотів, наведіть приклади.
Опрацюйте параграф 12
https://www.youtube.com/watch?v=eYXTINUfdi0
ЗАВДАННЯ: Користучись Інтернетом визначте морфологічні властивості клітинних мембран клітин еукаріотів, наведіть приклади.
Опрацюйте параграф 12
https://www.youtube.com/watch?v=eYXTINUfdi0
Немає коментарів:
Дописати коментар