Біологія 7 клас

                   
                                            ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ  З  БІОЛОГІЇ


    Дата 13 березня

    Тема: " Поведінка травин у природі та методи її вивчення.

   Пояснення:  Що таке етологія ?

                          Етологія - наука про вивчення поведінки тварин. Вона вивчає всі напрямки поведінкових актів тварин, взаємозв'язку та зміни їх у різних умовах навколишнього середовища і за різного стану організму. Етологія вивчає видовий та індивідуальний розвиток поведінкових актів, їхню зміну і пристовування до постійно мінливих зовнішніх умов, фізіологічні механізми, що є основою поведінкових актів. Вона сформувалась в 30 - ті роки ХХ століття на базі зоології та еволюційної теорії.

 Методи вивчення поведінки тварин

 Методи вивчення поведінки у природі
- Спостереження
- Кільцювання тварин
- Моделювання

   Експериментальні методи

Спостреження - це цілеспрямоване сприйняття і реєстрація поведінки досліджуваного об'єкта. Під час проведення спостереження дослідник не втручається в біологічні процеси. Будь - яке наукове спостереження проводять за певним планом і з певними цілями. Результати спостереження занотовують. Форма реєстрації результатів може бути різною: у вигляді нотаток, малюнків, аудіозапису.

Моделювання - метод дослідження, в основі якого лежить імітація складних процесів зазвичай із використанням обчислювальної техніки.

Експеримент - це метод дослідження, який передбачає активне втручання дослідника. Експерименти можуть проводити як у лабораторних умовах, так і умовах природи.

                     Вивчити параграф 43   виконати завдання № 3   стр. 175
                                              повторити параграфи  21 - 22



  Дата  16 березня

  Тема:  Вроджена та набута поведінка тварин. Орієнтування та міграції тварин

  Пояснення:

         Інстинкт - спадковий комплекс реакцій на певні дії, певні зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовища, одинаковий у всіх особин виду. Інстинкти - прояви поведінкових актів, обумовлені закріпленими еволюцією складними звязками структур і процесів організму
       Реалізація інстинкту - це задоволення біологічних потреб

  Біологічна потреба - специфічна форма живих організмів, що забезпечує їх звязок із навколишнім середовищем для самореалізації та саморозвитку, джерело активності живих організмів у біологічному світі.

                                                Приклади інстинктивної поведінки

   Аутопрофілактика - попередження хвороб, аутосанація - самолікування як форми поведінки тварин. Ці два явища проявляються в поведінкових реакціях тварин з метою підтримання здоровя. Після сну тварини напружено потягуються, обтрушуються, валяються, масажують деякі ділянки тіла, сприяючи відновленню нормального кровопостачання

  Научання - процес набуття нових умінь, формування нових форм поведінки тварин протягом життя. Воно може проявлятися у сприйнятті дій інших тварин виду. Особливо це стосується молодих тварин, які шляхом наслідування навчаються виконувати деякі вправи.

                                                   Біологічне значення научання

  Переваги вродженої поведінки в тому, що дії реалізуються дуже швидко й завжди без помилок (відсмикування носа лисенят у разі уколу об голки їжака). Це суттєво зменшує ймовірність фатальних помилок.

                                      Вивчити параграф 44 - 45   виписати в зошит способи орієнтування
                                                                                     тварин  стр. 181
                                                                                      повторити параграфи 23- 24


  Дата  20 березня

 Тема: Форми поведінки тварин.  Суспільна поведінка тварин

  Пояснення:           Що являють собою форми поведінки тварин?

             Харчова поведінка - різні стани рухових і вегетативних реакцій організму, повязані з пошуком і прийомом корму  ( тварини надають перевагу одним кормам, а інші відкидають; корм поїдають протягом певного часу до насичення, через різні інтервали часу. Тварини відшукують і поїдають насамперед ті трави, корми яких містять необхідні для організму речовини.

             Комфортна поведінка -  це різні сполучення рухових реакцій, повязані з пошуком і створенням комфортних зовнішніх умов (перехід у тінь або на припік залежно від температури, в укриття, на сушу або вологу, на гладку, мяку поверхню).

             Оборонна поведінка - тваринам властивий рефлекс обережності, який проявляється сторожкістю, лякливістю, переховуванням, заціпенінням, нерухомістю, затаюванням.
 Активну оборонну поведінку у тварин виявляють за такими ознаками: зміною пози, положенням голови та вух, мязів хвоста.

             Дослідна поведінка - багатьом тваринам властивий інстинкт новизни. У разі нового незвичного явища у тварин спочатку проявляється рефлекс біологічної обережності, а потім дослідна поведінка.

             Територіальна поведінка - повязана з розподілом території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами (як у птахів), пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками.

             Шлюбна поведінка - допомагає тварині відшукати пару, тут спостерігається багато ритуалів. Це спів, особливі рухи - "танці", побудова гнізда, "подарунки" Такі ритуали називають залицянням. У ході залицяння тварині необхідно подолати межі індивідуального простору, що спричиняє агресію.

                                             Особливості суспільних тварин

   Комах, що живуть великими родинами називають соціальними. Членів родини соціальних комах поділяють на дві групи: самців і самиць, які виконують функцію розмноження, і робітників, що беруть участь в розмноженні, а спільно виконують всі роботи з підтримання життя родини й охороняють особин першої групи. Утворюють родини лише представники двох рядів Перетинчастокрилі та Терміти.

                                          Вивчити параграфи 46 - 47  виконати завдання № 4  стр. 187
                                                                  повторити параграфи  25 - 26


  Дата  30 березня

 Тема:  Типи угрупувань тварин.  Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення.

  Пояснення:               Що являють собою типи угрупувань тварин?

   Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення та угрупування. Скупчення є простим зібранням тварин, що зібралися в одному місці з якоїсь причини. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі.

   Угрупування відрізняється від скупчення тим, що тварини в них можуть розрізняти своїх і чужих. Вони впізнають тих, хто належить до їхньої групи і можуть негативно ставитися до тварин з інших груп.

   Анонімні угрупування (тварини з анонімних угрупувань відрізняють членів своєї групи від інших тварин цього виду. Але вони не розрізняють членів групи між собою. Часто для впізнання використовують запах. Ця особина пахне як член нашої групи, отже вона "своя". А та особина пахне по іншому, отже, вона "чужа". Такі угрупування значно підвищують шанси своїх членів на виживання. Вони не мають ватажків, і повезти за собою групу може будь - яка тварина.

                                               Еволюція поведінки тварин

  На різних етапах розвитку живих істот ці способи стосунків і взаємовпливівнабувають різної складності. З їх допомогою тварини сигналізують про небезпеку, поживу, гнів, страх, передають ту чи іншу інформацію. Але ці різновиди стосунків мають інстинктивний характер, бо є виявленням певних емоційних станів. Залежно від умов життя і стану організму виникають ті чи інші акти поведінки, розмноження, захисту, акти повязані з живленням. В індивідуальному пристосуванні тварин до умов життя інстинкти здаються осмисленими діями, проте, якщо порушити якийсь ланцюг в інстинктивній дії, тварини все одно продовжуватимуть здійснювати наступні акти в ланцюзі інстинктивної дії, хоча успіху ця дія не забезпечує.
     Наприклад, квочка продовжуватиме сидіти на кладці, навіть якщо забрати з під неї яйця.

                                  Вивчити параграфи  48 - 49   виконати завдання № 4   стр. 191
                                                                  повторити параграфи  27 - 28


  Дата  3 квітня

  Тема:          Практична робота № 7    Визначення форм поведінки (або типів угрупувань)
                                                                                      тварин за описом

                                                                 ХІД РОБОТИ

  1. Ознайомитися з різними формами
  2. Впишіть у таблицю назву форми поведінки, яка відповідає опису

№ опису	Опис поведінки ( короткий зміст відео фрагменту )	Форми   поведінки
1	Собака гавкає на людей або тварин, які проходять повз двір, у якому він живе
2	Бджоли протягом літа збирають нектар і перетворюють його на мед, який накопичують у стільниках
3	Шпак приносить до свого гнізда комах і годує ними своїх пташенят
4	Півень настовбурчує свій хвіст і походжає перед курками

 3. За результатами практичної роботи сформулюйте висновок, у якому поясніть, яке пристосувальне значення має поведінка тварин.

                                                        Повторити параграфи 43, 49.


  Дата  6 квітня

 Тема:                                         Контрольна робота

   Тестові завдання:

     1. Метод дослідження, в основі якого лежить імітація складних процесів з використанням обчислювальної техніки
   а) спостереження;      б) моделювання;         в) експеримент;

     2. Різні стани рухових і вегетативних реакцій організму, повязані з пошуком і прийомом корму,  - це:
   а) харчова поведінка;        б) комфортна поведінка;      в) територіальна поведінка;

     3. Зграя вовків - це:
   а) скупчення;      б) анонімне угрупування;        в) індивідуалізоване угрупування;

     4. Етологічний метод дослідження, який передбачає активний вплив дослідника на дії тварини:
   а) спостереження;       б) моделювання;         в) експеримерт;

     5. Поведінка, яка повязана з розподілом доступної території на індивідуальні ділянки,  - це:
   а)харчова поведінка;      б) комфортна поведінка;      в) територіальна поведінка;

     6. Група пуголовків, які зібралися в теплій воді, пряд з берегом, - це:
   а) скупчення;         б) анонімне угрупування;          в) індивідуалізоване  угрупування;

     7. Цілеспрямоване сприйняття і реєстрація поведінки досліджуваного обєкта - це:
   а) спостереження;       б) моделювання;         в) експеримент;

     8. Сполучення рухових реакцій, повязані з пошуком і створенням комфортних зовнішніх умов, - це:
   а) харчова поведінка;        б) комфортна поведінка;       в) територіальна поведінка;

     9. Птахи під час міграцій можуть орієнтуватися за допомогою зору...
    а) так;        б) ні;

     10. Поведінка тварин в процесі еволюції змінюється ...
   а) так;        б) ні;

                                                                 Поясніть

   1. Чим відрізняється соціальна поведінка мурах і вовків?
   2. Які переваги тваринам дає територіальна поведінка?
   3. Як риби орієнтуються під час міграцій?

                       Повторити параграфи   29 - 30


 Дата 8 квітня

 Тема:       Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища.

 Пояснення:                                 Що таке популяція?

                              Популяція - це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи і розвиваючись в одному біоценозі.

                            Екологічна структура популяцій -  це її стан на певний момент (кількість та густота особин, їх розміщення в просторі, співвідношення груп за статтю та віком, морфологічні, поведінкові та інші особливості).
     Структура популяцій являє собою форми адаптації до умов її існування, є своєрідним відтворенням природних сил, які на неї впливають. Нинішня структура популяцій відбиває як минуле так і потенційне майбутнє угрупувань.

                                                       Що таке екосистема?

                       Екосистема - це система угрупувань живих організмів та середовища їх існування, які повязані між собою численними звязками і утворюють єдину систему, до складу якої входять як живі так і неживі компоненти.

                                                           Екологічні чинники

Типи чинників	Характеристика чинників
Абіотичні	Чинники неживої природи – фізичні та хімічні умови середовища    (температура, вологість, світло, рух повітряних мас ( вітер ), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі )
Біотичні	Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові.
Антропогенні	Це чинники, зумовлені діяльністю людини ( забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо ).

   Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, зокрема з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу - екологічну нішу.

 Екологічна ніша - положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування.

                                Опрацювати параграф 50     повторити 31 - 32



 Дата 10 квітня

 Тема:                         Ланцюги живлення та потік енергії в екосистемах

 Пояснення:   

   Біологічний кругообіг - це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які                                                               відбуваються в біосфері. Причина кругообігу - обмеженість                                                             елементів, з яких складається тіло організмів.

 У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. З екологічної точки зору найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини.

                                 Потік енергії в екосистемах, продуктивність екосистем
       У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв'язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.

     Харчовий ланцюг - взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела ( зеленої рослини ) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. Зв'язки між видами в харчовому ланцюзі називають трофічними.

 Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів посідатиме в ланцюзі живлення певне місце, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення зазвичай перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів ( гетеротрофних організмів ) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.
    Так, рослиноїдні тварини посідають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку. Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами ( консументами ІІ порядку)
    Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивністю. Є різна ланцюги живленння. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції. Ці закономірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси й енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному                          ( у середньому в 5 - 10 разів ).

                         Опрацювати параграф 51   виписати в зошит що являють собою
                                                                      (продуценти, консументи, редуценти)    стр. 198
                                                                        повторити параграф 33 - 34



    Дата 13 квітня

    Тема:     Взаємозв'язок компонентів екосистеми. Співіснування організмів в                                          угрупуваннях. 

    Пояснення:   В екосистемах спостерігаються різні види симбіозу ( форми співіснування                                   двох різних видів ). До них належать мутуалізм, паразитизм, коменсалізм.                                     Також формами взаємодї живих організмів є хижацтво й конкуренція.

         Мутуалізм - взаємовігідне співіснування двох видів ( найпростіші, що здатні перетравлювати клітковину, і рослиноїдні тварини, у кишечнику яких вони живуть ). Прикладом мутуалізму є відносини термітів та мікроорганізмів їх кишечника, які забезпечують розщеплення целюлози в травному тракті термітів.

        Паразитизм - співіснування двох видів ( людина й стьожкові черви ), за якого один вид використовує інший як середовище існування і джерело харчування. Прикладів паразитизму можна навести багато. Найзручнише згадати паразитів людини, як зовнішніх ( воші, клопи ), так і внутрішніх ( аскарида, гострик, ціп'як, ехінокок ).

        Коменсалізм - співіснування двох видів, за якого один вид використовує інший вид обо житло іншого виду як середовище існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності. Прикладом таких співвідносин є кліщі, які харчуються шерстю, що випала, у норах гризунів.

       Конкуренція - співіснування особин одного ( внутрішньовидова конкуренція ) або різних   ( міжвидова конкуренція ) видів, за якого вони змагаються за ресурси середовища існування. Слід відзначити, що внутрішньовидова конкуренція є більш жорсткою, ніж міжвидова. Це спричинено тим, що ресурси, за які конкурують особини одного виду, повністю ідентичні.

      Хижацтво - тип відносин між популяціями двох видів організмів ( хижака і жерви ), за якого організми-хижаки харчуються організмами-жервами, нападаючи на живу жертву.

   Зі взаєминами різних видів пов'язано багато міфів і помилкових уявлень, утілення яких у житті інколи призводило до негативних наслідків. Наприклад, багато хто вважає, що кількість дрібних тварин визначається виняткого активністю хижаків. Саме ці надмірно спрощені            " екологічні уявлення " не раз були причиною шкідливих наслідків для довкілля в тих країнах, де вирішували його "поліпшити" й досягти підвищення зиску з природних екосистем.

                  Опрацювати параграф 52     виписати в зошит Основні принципи етики живої
                                                                      природи   стр. 201     повторити  35 - 36

    
     
Дата 17 квітня

 Тема:                   Основи охорони природи. Тварина,  людина і довкілля.

Пояснення:     
           Перша стадія взаємодії суспільства та природи тривала близько 2.ю 5 млн. років від появи на Землі перших людей які належали до виду Ноmo habilis, до початку пізньопалеолітичної доби, повязаної з поширенням виду Ноmo sapiens (людина розумна). хоча більш досконала розумова діяльність, вогонь і досить різноманітні знаряддя праці вже дозволяли адаптуватися до різних типів екосистем, не змінюючи фізичної будови тіла. Нечисленні групи людей, озброєні кам'яними знаряддями органічно "вписувались"як складові елементи у природні екосистеми, не порушуючи своєю діяльністю їхньої рівноваги.

                                                          Причини вимирання тварин

   Головною причиною зникнення видів тварин є руйнування людиною середовища їхнього життя. Розорюючи степи, вирубуючи ліси, осушуючи болота, людина прирікає на загибель цілі угрупування. Це також впливає на клімат. Крім того, в результаті господарської діяльності людини, постійно забруднюється середовище життя тварин. У водах морів та океанів люди затоплюють отруйні та радіоактивні відходи, повітря забруднюється викидами газів автомобілів, димом фабрик та заводів. Застосування отрутохімікатів на полях, у садах і на городах, приводить до накопичення отрути у тілах тварин, порушення процесів їх розвитку і приводить нарешті до загибелі.
   Не можна не згадати про варварське винищування тварин через красиве хутро, пір'я, або просто заради забави. Жахливою є історія зникнення з лиця Землі нелітаючого птаха дронта, якого просто задля втіхи забивали палицями. Стеллерова корова - унікальний морський савець, також стала легкою здобиччю людини та зникла назавжди.

     Запам'ятайте:   Основні руйнівні дії стосовно природи - це справа рук людини. Через неї з кожним роком стає меншою чисельність і різноманітність тваринного світу. Разом з тим уживаються заходи щодо збереження та відновлення чисельності тварин. Це - створення заповідників, заказників, національних парків, зоопарків, занесення тварин до Червоної книги.

     Завдання:  Проаналізуйте довідникову літературу та з'ясуйте, які заходи з охорони природи ви вважаєте найбільш досконалими?

                              Опрацюйте параграф 53       повторити 35 - 36


Дата 24 квітня

Тема:                   Природоохоронні території. Червона книга України.

Пояснення:
    Для безперервного виживання видів і природних угрупувань необхідні всі рівні біологічного різноманіття, всі вони важливі і для людини. Різноманітність видів демонструє багатство еволюційних і екологічних адаптацій видів до різних середовищ. Видове різноманіття є для людини джерелом різноманітних природних ресурсів. Наприклад, вологі тропічні ліси з їх найбагатшим набором видів виробляють чудову різноманітність рослинних і тваринних продуктів, які можуть використовуватися в їжу та в медицині.
   Біологічні угрупування характерні для пустель, степів, лісів і затоплюваних земель, підтримують безперервність нормального функціонування екосистеми, забезпечуючи її "обслуговування", наприклад, з допомогою регулювання паводків, захисту від грунтової ерозії, фільтрації повітря і води.
 
                                                  Необхідні терміни і поняття

   Екологічне мислення - уміння аналізувати всі прийняті господарські рішення з позицій збереження та поліпшення умовнавколишнього середовища.

   Раціональне природокористування - використання видів, за якого їхня чисельність підтримується на оптимальному рівні.

   Червона книга - затверджений перелік рідкісних видів і таких, що зникають, який містить короткі відомості про їхню біологію, поширення та вжиті заходи охорони.

   Зоологічні музеї - наукові установи, у яких зберігаються колекції тварин, як сучасних, так і тих, що зникли з певної території.

                                               Природоохоронні території України

Тип природоохоронних територій	Характеристика
Заповідники	Території, на яких заборонені будь-які види господарської діяльності й туризм
Заказники	Території, на яких охороняються певні види тварин і рослин і допускається обмежена  господарська діяльність
Національні парки	Території, на яких в обумовлених межах дозволяються організований туризм і екскурсії
Заповідно – мисливські господарства	Території, на яких створені умови для розмноження промислових тварин і дозволяється полювання за особливими ліценціями
Пам’ятки природи	Окремі природні об’єкти із заповідним режимом, що мають наукове, культурне, історичне або естетичне значення

                           Опрацювати параграф 54        Повторити  37 - 38


                                                                                 Зворотний зв'язок

                                                        Електронна почта                nikitchukoa@gmail.com
                                                                Пароль                                  zxc  11220


Дата  27 квітня

Тема:           Подібність бактерій, грибів і тварин - свідчення єдності живої природи.

Пояснення:           Усі живі організми мають спільні ознаки. Їм властиві обмін речовин (живлення, дихання, виділення), ріст, розвиток, розмноження та подразливість. Вони характеризуються схожістю хімічного складу. У їхніх тілах за масою переважає вода, яка виконує важливі функції в кожному організмі.
   Ліпіди, білки, вуглеводи та нуклеїнові кислоти виконують в організмі важливі функції, вони є визначальними в життєдіяльності організму.

   Бактерії, рослини, тварини та гриби  є клітинними організмами - це одна з основних їхніх спільних рис. У багатоклітинних рослин і тварин із клітин утворюються тканини й органи. за допомогою регуляційних систем усі вони діють узгоджено. Ріст і розвиток багатоклітинних організмів відбувається шляхом поділу клітин, який проходить у рослин і тварин за одним єдиним принципом.
   Усім цим організмам властиве нестатеве розмноження, а рослинам, грибам і тваринам - ще і статеве. В основі статевого розмноження лежить утворення статевих клітин - яйцеклітин і сперматозоїдів, які зливаються під час запліднення. Організм, який утворюється в результаті статевого розмноження, має ознаки материнського й батьківського організмів, що дає матеріал для подальшого історичного розвитку, тобто еволюційного процесу.

   Існують певні риси подібності в будові клітин бактерій, рослин, тварин і грибів: вони мають цитоплазму, мембрану. У клітинах грибів, рослин і тварин є ядро, яке керує діяльністю клітини і зберігає спадковий матеріал. Спадковий матеріал у цих організмів зберігається і реалізується за одинаковими закономірностями, які називають генетичним кодом. Генетичний код єдиний для всіх організмів нашої планети.

   У клітинах грибів, рослин і тварин є органели, які мають подібну будову та виконують одинакові функції. Це, наприклад, ендоплазматична сітка, що здійснює транспорт і синтез певних речовин, рибосоми, що синтезують білки, мітозондрії, у яких розщеплюються  складні  речовини до простих, а енергія, яка при цьому виділяється, накопичується у молекулі АТФ.

     Завдання:  Порівняйте клітину рослин, тварин і грибів, знайдіть риси відмінності та подібності, запишіть у зошит у вигляді таблиці.

                 Опрацюйте сторінки в підручнику 207 - 208       повторити 39 - 40



Дата  4 травня

                                                            Повторення матеріалу

Тема:               Будова тварин:  Клітини і тканини. Органели тваринної клітини

Пояснення:                     Особливості будови клітин тварин

     На відміну від клітин грибів і рослин, у клітинах тварин відсутні жорстка клітинна стінка і пластиди. Клітина тварин вкрита гручкою клітинною мембраною і може змінювати свою форму (рослини не можуть цього робити, бо їхня клітинна стінка занадто жорстка). Так само, як і в клітинах рослин, в клітинах тварин є ядро, мітохондрії та цитоплазматичні мембрани.

                                          Особливості будови тканин тварин

                  Тканини - сукупність клітин і міжклітинної речовини, що мають спільну будову, походження і виконують подібні функції

   У тварин розрізняють 4 основні типи тканин:  епітеліальну, мязову, сполучну і нервову. Вони відрізняються за будовою і функціями

     Епітеліальна тканина:  Ця тканини покриває тіло і вистилає його порожнину у вигляді шару, крім того, вона входить до складу більшості залоз. Нижній шар клітин епітеліальної тканини лежить на базальній мембрані (вона складається з переплетених волокон білка колагену).
     Сполучна тканина:  Виконує опорну, поживну і захисну функції, має добре розвинену міжклітинну речовину.
     М'язова тканина:  Забезпечує рухливі функції організму і складається зі скоротливих клітин або волокон, які з'єднані між собою за допомогою сполучної тканини. Розрізняють два типи мязової тканини - посмуговану і непосмуговану.
     Нервова тканина:  Складається з нейронів, що проводять нервові імпульси і клітин, які забезпечують їхню життєдіяльність. Крім того, до її складу входять рецепторні клітини, що забезпечують роботу органів чуттів.

                                                      Органели тваринної клітини

   Усередині клітини міститься вязка зерниста речовина - цитоплазма, у яку занурені всі органели (частини клітини, що мають певну будову і  виконують певні функції) де і відбуваються хімічні реакції.
   Ядро - найголовніша частина клітини, у якій зберігається спадкова інформація про весь організм. Воно керує всіма процесами, що відбуваються в клітині.
   Крім того, у тваринній клітині є мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, рибосоми, клітинний центр. У тваринних клітинах можуть міститися різноманітні включення жирів, білків, вуглеводів у вигляді зерняток. Деякі клітини можуть мати органели руху. У тваринних клітинах, на відміну від рослинних, немає пластид і вакуоль.
                       
                                                  Повторити параграфи  2 - 4


Дата  8 травня
                                                    Повторення матеріалу

Тема:                       Будова тварин:  Органи та системи органів.

Пояснення:                                  Основні поняття

     Орган - частина багатоклітинного організму, яка має характерну будову і розташована в певному місці та виконує специфічні функції

     Система органів - послідовність взаємопов'язаних органів, які разом забезпечують певні процеси життєдіяльності організму.
   Основні системи органів тварин:  опорно - рухова, травна, дихальна, кровоносна, видільна, нервова, ендокринна, статева.

     Порожнина тіла - заповнений рідиною простір між органами всередині тіла тварини. Розрізняють первинну, вторинну і змішану порожнини тіла.
   Первинна порожнина представлена проміжками між органами, вторинна - вистелена одношаровим епітелієм, а змішана утворюється внаслідок злиття первинної і вторинної.

                            Особливості будови і функцій системи органів тварин

   Опорно - рухова - складається зі скелета і скелетних м'язів, які до нього прикріплені. Основна функція - забезпечує рух тіла, опору і захист внутрішніх органів.
   Покриви тіла - можуть бути жорсткими або м'якими і легкопроникними для газів та рідин. Основна функція - захищають організм від механічних пошкоджень. Представлені кутикулою або шкірою, можуть утворювати багато похідних (луски, пір'я, шерсть).
   Травна - починається ротовим і закінчується анальним отвором ( у деяких тварин анального отвору немає). Основу травної системи становить кишечник, який може диференціюватися на багато відділів (глотка, стравохід, шлунок). Основна функція - забезпечує поглинання, травлення і засвоєння поживних речовин.
   Дихальна - у водних видів часто представлена зябрами, а в наземних - легенями або трахеями. Крім того, дихання часто може здійснюватися через усю поверхню тіла. Основна функція - забезпечує процес дихання (надходження в організм кисню та видалення вуглекислого газу).
   Видільна - часто представлена видільними трубочками, які можуть об'єднуватися у видільні залози. До органів виділення також належать мальпігієві судини членистоногих і нирки хребетних. Основна функція - виводить з організму надлишок води і продукти обміну.
   Транспортна - виділяють замкнену (кров рухається лише по судинах) і незамкнену (кров потрапляє в порожнину тіла) транспортні кровоносні системи. У складі кровоносної системи розрізняють артерії, вени і капіляри. Рух крові по судинах забезпечує серце. Основна функція - транспорт речовин та захист від отрути і чужих організмів.
   Нервова - складається з нервів і нервових вузлів. У більшості тварин розрізняють центральну і периферичну нервові системи.  Разом з нервовою системою розглядають і органи чуттів.
Основна функція - забезпечує реакцію організму на дію зовнішніх чинників, координує роботу різних органів і систем.
   Статева - представлена статевими залозами - сім'яниками (продукують сперматозоїди) і яєчниками (продукують яйцеклітини). Основна функція - забезпечує процес розмноження організму.

                                                       Повторити параграфи  5 - 6


Дата  15 травня
                                                    Повторення матеріалу

Тема:           Дихання та газообмін у тварин

Пояснення:                         Функції дихальної системи

   Основою функцією дихальної системи є забезпечення організму киснем і виділення з нього газоподібних продуктів обміну речовин, насамперед вуглекислого газу.
   Кисень потрібен тваринам для забезпечення енергією клітин організму.. Ця енергія виробляється в разі взаємодії кисню з органічними речовинами в мітохондріях клітин.

                                       Загальні принципи будови дихальної системи

   Основою будь - якої дихальної системи є дихальна поверхня, де власне і відбувається газообмін організму з навколишнєм середовищем і спеціальні структури (трахеї, бронхи), які це зовнішнє середовище до дихальної поверхні транспортують
             
                                           Основні властивості дихальної системи

      1. Добра проникність - кисень та інші гази повинні легко проходити крізь неї;
      2. Мала товщина - перехід газів відбувається шляхом дифузії, а вона добре діє лише на маленьких відстанях;
     3. Висока вологість - гази долають дихальну поверхню в розчиненому стані;
     4. Велика площа - через одиницю площі поверхні може пройти лише певна кількість газу, тому чим більший розмір тіла, тим більша потрібна площа поверхні для обміну газів.      

   Такі вимоги до дихальної поверхні спричиняють проблеми в наземних тварин. Бо велика волога площа - це великі втрати води і ризик загинути. Тому органи дихання наземних тварин сховані в різних порожнинах в середині тіла тварини (легені). У такий спосіб можна підтримувати високу вологість і не випускати воду з організму.

                                             Різноманіття дихальних систем

   Тварини використовують 4 основні типи дихальних систем:  дихання всією поверхнею тіла (використвують водні тварини), дихання за допомогою трахей (членистоногі), більшість великих тварин дихають зябрами (ракоподібні, риби, молюски), легеневе дихання  властиве вищим тваринам (рептилії, птахи, ссавці).

                                                Повторити параграфи 7 - 8


Дата  18 травня

Тема:              Функції та загальні принципи будови травної системи тварин.

 Пояснення:                      Функції травної системи

             Тварини не можуть самостійно створювати органічні речовини з неорганічних, як рослини. Їм потрібні готові органічні молекули, які вони можуть потім видозмінювати і перетворювати для отримання енергії, а частину - для побудови своїх клітин і органів. Такий тип живлення (тобто отримання організмом органічних речовин) називають гетеротрофним.
   Отримані органічні речовини тварина повинна розкласти на складові. Ці складові вона потім і використовує у своєму обміні речовин. Процес розкладання в організмі складних органічних речовин на більш прості називають травленням.
   Для здійснення процесу травлення у тварин є спеціальна травна система. Її основне завдання - добути потрібну кількість необхідних речовин із їжі і перевести їх в організм.

                                 Загальні принципи будови травної системи

   У більшості тварин травна система на вигляд як трубка і складається з кількох частин:
   - ротова порожнина (ділянка прийому їжі);
   - стравохід (ділянка проведенняя їжі);
   - шлунок (ділянка травлення з кислим середовищем)
   - кишечник (ділянка травлення з лужним середовищем);
   - тонкий кишечник (ділянка всмоктування продуктів травлення);
   - товстий кишечник (ділянка накопичення неперетравлених залишків);

           На різних ділянках травної системи з неї виводять речовини різноманітних травних залоз, які беруть активну участь у процесах травлення. До таких залоз належать слинні залози, печінка, підшлункова залоза, залози стінок кишечника.

                                             Різноманітність травних систем

   Найбільше різноманіття у будові травних систем спостерігається на ділянці прийому южі. Її будова залежить від способу живлення тварин. Це може бути фільтрування, проколювання з наступним всмоктуванням, або тільки всмоктування і поїдання їжі окремими шматочками за допомогою щелеп, зубів або дзьобу. Найбільше різноманіття ротових апаратів можна спостерігати в комах. Вони можуть мати гризучі, сисні, колючо - сисні, гризуче - лижучі чи лижучі ротові апарати. Велике значення для ссавців має диференціювання зубів на різці, ікла та кутні зуби. Залежно від способу життя тварини її зубний набір має відповідну формулу, яка є видовою ознакою ссавця.

                                                 Підготуватися до контрольної роботи
                                                        Повторити параграфи  43 - 53



Дата  22 травня

Тема:                                                Контрольна робота

   Тестові завдання:

       1. Антропогенним чинником є:
               а) клімат;        б) паразити;        в) аеротехногенне забруднення;

       2. Взаємодія двох організмів, яка приносить користь їм обом, - це:
                 а) паразитизм;          б) мутуалізм;        в) коменсалізм;

       3. До Червоної книги України занесений:
                  а) тюлень - монах;        б) горобець домовий;         в) хрущ травневий;

       4. Біогенним чинником є:
                    а) клімат;         б) паразити;           в) техногенне забруднення;

       5. Взаємодія двох організмів, яка приносить одному з них користь, а другому шкоду, - це:
                    а) паразитизм;        б) мутуалізм;          в) коменсалізм;

       6. Абіогенним чинником є:
                    а) аеротехногенне забруднення;          б) клімат;            в) паразити;

       7. Анонімні угрупування тварин складаються з особин, які ...
                 а) індивідуально не розрізняють членів своєї групи;
                 б) знають один одного "в обличчя";
                 в) лише в деякій мірі розпізнають своїх товаришів;

       8. Поведінка тварини формується під дією двох основних факторів ...
                 а) спадкової інформації та умов середовища;
                 б) мутаційної мінливості та певних пристосувань;
                 в) антропогенного фактора та природних умов;

       9. Термін "хомінг" в перекладі з англійської означає ...
                   а) переліт у теплі краї;
                   б) повернення додому;
                   в) формування поведінкових реакцій тварини;

       10. В основі формування поведінки тварин в навколишньому середовищі лежить ...
                   а) людський фактор;         б) подразливість;         в) мінливість;
                 

                                                         ПОЯСНІТЬ

   1. Яке значення для виживання угрупування має комунікація? Поясніть на прикладах.
   2. Які біотичні чинники впливають на домашніх тварин (наприклад, на корів, собак, котів).
   3. У чому полягають принципи етики дикої природи?
   4. Які заходи охорони природи ви знаєте? Які з них вважаєте найбільш ефективними?

    Всім учням виконати контрольну роботу, відповіді направити на мою електронну адресу
                               nikitchukoa@gmail.com         Пароль    zxc  11220


                                                   Повторення матеріалу


Дата  25 травня

Тема:               Паразитичні безхребетні тварини. Внутрішні паразити.

 Пояснення:   Паразитизм - це біологічне явище такого співіснування організмів, за якого паразит харчується в організмі хазяїна, завдаючи йому шкоди, але не вбиваючи його.

   За способом паразитування тварин - паразитів можна поділити на дві великі групи. Зовнішні паразити паразитують, прикріплюючись до зовнішніх покривів тварини - хазяїна. Внутрішні паразити паразитують, проникаючи всередину організму тварини - хазяїна.
   Внутрішнім паразитам доводиться забезпечувати власну стійкість до дії імунної системи татравних ферментів (для тих, хто живе в травній системі) хазяїна.
   Значною перевагою таких паразитів є добрий захист від умов навколишнього середовища завдяки тому, що тварина - хазяїна підтримує в стабільному стані параметри свого внутрішнього середовища.

                                      Найбільш поширені групи внутрішніх паразитів

   Сисуни  (Трематоди) - поразитичні плоскі черви, що є паразитами людини та деяких інших хребетних.Характерна ознака класу - наявність двох присосків. Війки на тілі відсутні, зовнішні покриви ущільнені. Життєвий цикл складний, включає основного й одного - двох проміжних хазяїв. Те покоління паразита, що розвивається в проміжному хазяїні, розмножується нестатевим способом, а те, яке розвивається в остаточному хазяїні, розмножується статевим способом.
   Печінковий сисун - основні хазяї - велика рогата худоба, свині, людина; проміжний хазяїн - молюск малий ставковик.
   Стьожкові черви (Цестоди) - паразитичні плоскі черви, що є паразитами людини й деяких інших хребетних. Характерна ознака класу - довге стрічкоподібне тіло, що складається з голівки з органами прикріплення, шийки й окремих члеників. Війки на тілі відсутні, зовнішні покриви ущільнені, травна система відсутня.
   Паразитичні круглі черви - Нематоди - паразитують на рослинах. (фітопатогенні нематоди) - найчастіше вільноживучі види. Багато з них може проникати в тканини рослин. Типовими представниками є галлова нематода (спричиняє утворення галів), бурякова нематода та стеблова нематода картоплі.


               Опрацювати поданий матеріал           Повторити параграфи  14 - 15


Дата  29 травня

Тема:                        Риби. Особливості будови та спосіб життя. 

 Пояснення:    Риби - це водні хребетні, що мають парні грудні та черевні плавці. Їхня шкіра вкрита лускою або гола. Скелет риб хрящовий або кістковий. Залежно від складу скелета виділяють дві групи риб - хрящові та кісткові риби.

   Хрящові риби - морські хребетні тварини з хрящовим скелетом. Мають парні плавці, розташовані в горизонтальній площині. Зябрових кришок і плавального міхура немає. Характерною ознакою класу є внутрішнє запліднення. Хижаки або фільтратори.
   Тіло хрящових риб рибоподібне, видовжене або сплющене, має двобічну симетрію. Розміри тіла - від кількох сантиметрів до 20 метрів. Тіло поділене на голову, тулуб і хвіст. Є парні (грудні та черевні) й непарні (спинні) плавці. Зяброві щілини розташовані відкрито.
   Покриви тіла представлені гладенькою шкірою, вкритою примітивними лусочками -плакоїдна луска).

   Кісткові риби - морські та прісноводні хребетні тварини з кістковим скелетом. Мають парні грудні та черевні плавці, а також зяброві кришки й плавальний міхур. Запліднення в більшості представників - зовнішнє. Хижаки або фільтратори, деякі рослиноїдні.
   Тіло кісткових риб рибоподібне, видовжене або сплющене, має двобічну симетрію. Розміри тіла - від кількох сантиметрів до кількох метрів. Тіло розділене на голову , тулуб і хвіст. Є парні (грудні і черевні) плавці й непарні (спинні та анальний) плавці. Зяброві щілини закриті зябровими кришками. Покриви тіла представлені гладенькою або вкритою лусочками шкірою. Епідерміс утворює значну кількість одноклітинних залоз (слизових і білкових).

   Розмноження риб - статевими залозами риб є сімяники і яєчники. Більшість кісткових риб - роздільностатеві, але трапляються випадки гермафродитизму (морський окунь). Запліднення в більшості кісткових риб зовнішнє, у деяких видів внутрішнє.
   Розвиток кісткових риб непрамий, але личинкова стадія дуже коротка. Личинки ростуть і перетворюються на мальків, які відрізняються від дорослих особин розмірами тіла. Нерест риб може відбуватися там, де вони живуть плстійно, але в більш віддаленеих водоймах.

                  Опрацювати поданий матеріал   Повторити параграфи  16 - 17