Географічний калейдоскоп : Біологія 10 клас

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ З БІОЛОГІЇ

Дата 12 січня 2021 рік

ТЕМА: Негативний вплив на метаболізм токсичних сполук в організмі людини.

Пояснення: Поняття токсичних речовин та їх види

Токсичні хімічні речовини - це речовини, які викликають отруєння всього організму, або окремих його систем. До них відносять:

- Промислові отруйні речовини, що використовуються на виробництві: розчинники, паливо, барвники, хімічні реагенти;

- Отрутохімікати (пестициди), що застосовуються для боротьби з бурянами та шкідниками сільськогосподарських культур;

- Лікарські засоби, що за певної дози мають токсичну дію;

- Побутові хімічні засоби: деякі засоби санітарії, особистої гігієни та косметики; деякі засоби догляду за одягом, меблями, автомобілем.

- Рослинні та тваринні отрути, які містяться в різних рослинах і грибах, живих організмах і викликають отруєння в разі потрапляння в організм людини чи тварини.

- Бойові отруйні речовини, що застосовуються як хімічна зброя для масового знищення людей.

Основними шляхами проникнення токсичних речовин в організм людини є дихальні шляхи, шкіра і органи травлення. Окрім того, у процесі обміну речовин утворюються різноманітні метаболіти - продукти проміжного і кінцевого обміну речовин, які також можуть негативно впливати на організм людини. У відповідь на вплив токсичних речовин на організм розвивається інтоксикація або токсичний ефект, що може проявлятися на різних рівнях - молекулярному, клітинному, тканинному та організмовому. Кожна токсична речовина має певну концентрацію - токсичну дозу, за досягнення якої і проявляється токсичний ефект.

Завдання: Проаналізуйте як відбувається дія токсичних речовин на організм людини, які саме фізіологічні системи найбільш потерпають від ураження токсинами і які від цього наслідки.

Знешкодження та виведення токсичних речовин

Знешкодження токсичних сполук через метаболізм відбувається двома шляхами:

1. Реакції розпаду (окиснення, відновлення, гідроліз);

2. Реакції синтезу (сполучення з білками, амінокислотами);

У результаті цих реакцій виникають нетоксичні водорозчинні сполуки, які краще, ніж початкова речовина, можуть виводитися з організму. Метаболізм токсинів відбувається в шлунково - кишковому тракті, легенях, нирках, але головним чином у клітинах печінки на мембранах ендоплазматичної сітки з наступним виведенням. Через легені з повітрям, що видихається, виділяються леткі токсичні речовини і леткі продукти перетворення нелетких токсичних речовин, шляхом дифузії через альвеоли.

Найважливіший орган виведення токсичних речовин з організму - нирки. Через них виводяться продукти обміну речовин, багато токсинів і продукти їх метаболізму. Завдяки інтенсивному кровопостачанню речовини, що містяться в крові і підлягають виведенню, швидко переходять у нирку, а потім виводяться з сечею.

https://www.youtube.com/watch?v=wt2boDaQb7o

Дата 14 січня

ТЕМА: Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

Пояснення: Особливості гуморальної регуляції

У нашому організмі для постійної регуляції фізіологічних процесів використовуються два механізми: нервовий і гуморальний.

За гуморальної регуляції для передачі інформації застосовуються рідкі середовища організму (кров, лімфа, рідина спинного мозку). Сигнали передаються за допомогою хімічних речовин: гормонів, медіаторів, біологічно активних речовин, електролітів.

- немає точного адресата - з током біологічних рідин речовини можуть потрапляти до будь-яких клітин організму;

- швідкість доставки інформації невелика - визначається швидкістю току біологічних рідин;

- мала тривалість дії;

Особливості нервової регуляції

Нервова регуляція здійснюється за допомогою центральної та переферичної нервової систем. Сигнали передаються за допомогою імпульсів.

- має точного адресата - сигнали доставляються до цілком визначених органів та тканин;

- висока швидкість доставки інформації - швидкість передачі нервових імпульсів до 120 м\с;

- короткочасність дії;

Для нормальної регуляції організму потрібна взаємодія нервової та гуморальної регуляції, при цьому організм функціонує як єдине ціле.

Завдання: Проаналізуйте зв'язки між гіпоталамусом та гіпофізом під впливом сигналів гіпоталамусу та дії факторів середовища. Як кора великих півкуль головного мозку впливає на інтенсивність процесу обміну речовин?

Взаємодія нервової та гуморальної регуляцій

Як приклад давайте згадаємо регуляцію рівня глюкози в крові. За надлишку цукру в крові нервова система стимулює функцію внутрішньосекреторної частини підшлункової залози. Внаслідок цього в кров надходить більше гормону інсуліну, і зайва глюкоза під його впливом відкладається в печінці та м'язах у вигляді глікогену. За посиленої м'язової роботи, коли підвищується споживання глюкози і в крові її стає недостатньо, посилюється діяльність надниркових залоз. Гормон надниркових залоз адреналін сприяє перетворенню глікогену на глюкозу.

Інший приклад - зміна осмотичного тиску крові в разі спраги. Цей тип тиску збільшується через дефіцит вологи всередині організму. Це призводить до подразнень осмотичних рецепторів. Збудження, що зявилося через нерви передається до центральної нервової системи. З неї численні імпульси потрапляють до гіпофізу, відбувається стимуляція з виділенням гормону гіпофізу. З кров'ю гормон потрапляє до звивистих нервових каналів, відбувається посилення зворотного всмоктування вологи з первинної сечі у кров. Наслідок цього - зменшення виведення води із сечею, відбувається відновлення показників нормального осмотичного тиску організму.

https://www.youtube.com/watch?v=3uGyDU8DK98

Дата 19 січня

ТЕМА: Спадковість і мінливість. Основні поняття генетики.

Пояснення: Генетика - наука про закономірності спадковості і мінливості. Як відомо, елементарною одиницею спадковості є ген.

Ген - це ділянка молекули ДНК, яка визначає спадкові ознаки організмів. Він кодує первинну структуру молекул поліпептиду, білка, певного типу РНК або ж взаємодіє з регуляторним білком. Гени, які несуть спадкову інформацію про певні ознаки (наприклад, розміри організмів, колір волосся, очей, форму плодів), можуть перебувати в різних станах (алелях).

Алельні гени - це гени, що перебувають в різних станах, але займають одне і те саме місце (локус) у хромосомах однієї пари (гомологічних хромосомах) та визначають різні стани певної ознаки (високий чи низький зріст, руде чи чорне волосся, блакитні чи карі очі, овальна чи куляста форма плоду.

Гомозиготною називають диплоїдну або поліплоїдну клітину (особину), гомологічні хромосоми якої несуть одинакові алелі певного гена.

Гетерозиготною - називають диплоїдну або поліплоїдну клітину (особину) гомологічні хромосоми якої містять різні алелі певного гена.

Домінантна ознака - переважаюча ознака, що проявляється серед нащадків у гетерозиготних особин.

Рецесивна ознака - ознака, яка успадковується, але є підпорядкованою і не виявляється у гетерозиготних нащадків, що отримані схрещуванням.

Генотип - сукупність генетичної інформації, закодованої в генах організму.

Фенотип - сукупність усіх ознак і властивостей організму унаслідок взаємодії генотипу з чинниками довкілля.

Спадковість - це властивість живих організмів передавати свої ознаки і особливості онтогенезу потомкам, забезпечуючи спадкоємність поколінь організмів.

Мінливість - здатність живих організмів набувати нових ознак та їхніх станів у процесі індивідуального розвитку.

Спадковість і мінливість є протилежними властивостями живих організмів. Завдяки спадковості нащадки подібні до батьків, тобто зберігається стабільність біологічних видів. Мінливість забезпечує появу нових ознак та їхніх станів, завдяки чому відбувається видоутворення та історичний розвиток біосфери вцілому.

Методи генетичних досліджень

Гібридологічний - система схрещувань організмів, які відрізняються за певними станами однієї чи кількох спад, і аналіз їх результатів.

Генеалогічний - вивчення родоводів організмів та кількісний аналіз ознак нащадків у ряді поколінь.

Близнюковий - аналіз і порівняння мінливості у гомозиготних і гетерозиготних близнят.

Цитогенетичний - дослідження особливостей хромосомного набору (кількості, форми та розмірів хромосом) організмів.

Популяційно - статистичний - вибірково досліджують частини популяцій і статистично обробляють одержані дані.

Біохімічний - аналіз хімічного складу і процесів обміну речовин для діагностики спадкових захворювань, повязаних із порушенням обміну речовин.

https://www.youtube.com/watch?v=BRPb1K7-X6c

Дата 21 січня

ТЕМА: Закономірності спадковості. Гібридологічний аналіз.

Пояснення: Основні закономірності спадковості визначив у 1865 році видатний чеський дослідник Грегор Мендель. Досліди він проводив на гороху посівному, схрещуючи рослини з альтернативними проявами ознак (верхівкові квітки - пазушні квітки, червоні пелюстки - білі пелюстки, зелене насіння - жовте насіння). В усіх випадках у гібридів першого покоління виявлялася лише одна з пари - домінантна ознака (пазушні квітки, червоні пелюстки, жовте насіння). Так був встановлений закон одноманітності гібридів першого покоління.

Явище переважання у гібридів першого покоління ознак лише одного з батьків Мендель назвав домінуванням. Ознака, яка виявляється у гібрида і гальмує розвиток іншої альтернативної ознаки, була названа домінантною, а ознака, яка не проявила себе - рецесивною.

Суть гібридологічного аналізу вивчення спадковості полягає в тому, що про генотип організму судять за ознаками фенотипу потомків, отриманих при певних схрещуваннях.

Метод грунтується на таких положеннях

1. Враховується не весь різноманітний комплекс ознак у батьків та гібридів, а аналізується спадковість за окремими ознаками та їхніми проявами.

2. Проводиться точний кількісний облік спадкування кожного стану ознаки не лише в першому поколінні від схрещування, а і в наступних поколіннях. Даний метод знайшов широке застосування в науці і техніці.

Завдяки спадковості батьки і потомки мають подібний тип біосинтезу, який визначає подібність у хімічному складі тканин, характері обміну речовин, фізіологічних функцій, морфологічних ознак та інших особливостей. Внаслідок цього кожний вид організмів відтворює себе із покоління в покоління.

Мендель проаналізував закономірності спадковості як у тих випадках, коли батьківські організми відрізнялися за альтернативним проявом однієї (моногібридне схрещування), так і у тих, коли вони відрізнялися за альтернативними виявами кількох ознак. Відповідно до рівня науки того часу Мендель не міг ще повязати спадкові фактори з певними структурами клітини. На сьогодні встановлено, що гени містяться в хромосомах, тому при поясненні закономірностей Менделя ми будемо виходити із сучасних цитологічних уявлень про матеріальних носіїв спадковості.

https://www.youtube.com/watch?v=kZo1POJIgrc

Дата 16 березня

Тема: Генетичний моніторинг у людських спільнотах. Особливості генофонду людських спільнот, та чинники, що впливають на їх формування.

Пояснення: Що таке генетичний моніторинг?

Генетичний моніторинг - це заходи, за допомогою яких відстежують виникнення і поширення спадкових патологій. Моніторинг єдійснюється через обстеження певних груп наседення і виявлення нових мутацій, що були успадковані від поколінь.

Головні завдання моніторингу - визначення темпів мутаційного процесу в населення; розрахунок генетичного вантажу і шкоди для здоровя у звязку з цим.

Особливості генофонду людини

1. Глибоке диференціювання або неоднорідність генотипів для збереження загальної сукупності генів;

2. Залежність генофонду сучасної людини від генофонду його предків.

3. Генетична цілісність генофонду

4. Генетичний вантаж

Коментар: Перші дві особливості можна обєднати в одну - кількісну та якісну складову генофонду, базову характеристику геномного здоровя людини.

Третя особливість повязана з розмноженням, в ході якого здійснюється постійний обмінспадковим матеріалом усередині популяції.

Четверта особливість повязана з наявністю у спільній популяції людей спадкових патологій.

Закономірності розподілу алелів у популяціях

Закономірності розподілу алелів у популяції вивчають за допомогою популяційно - статистичного методу. Зазвичай, коли говорять про популяцію, мають на увазі, що її члени не тільки тією чи іншою мірою пов'язані родинними зв'язками, але і є доступними один для одного як шлюбні партнери. Отже, жителів Києва та Риму слід розглядати як єдину популяцію. Це різні популяції, які пов'язані незначними імміграційними потоками.

Вивчити параграф 38. Виконати завдання №6 сторінка 144.
Повторити параграф 20 - 21.

Дата 18 березня

Тема: Сучасні завдання медичної генетики. Методи діагностики і профілактика спадковиї хвороб людини.  Спадкові хвороби і вади людини.

Пояснення: Що таке медична генетика?

Медична генетика - розділ загаьної генетики, наука, яка вивчає спадкові хвороби людини. Близько 50 % хронічних захворювань дітей і дорослих зумовлені генетично. Саме цим пояснюється важливість знань з медичної та загальної генетики у лікуванні цих хвороб.

Предметом медичної генетики є вивчення явищ спадковості й мінливості людини на всіх рівнях організації: молекулярному, клітинному, популяційному, біохронологічному.

Завданнями медичної генетики є :

1) Вивчення спадкових хвороб, закономірностей їх успадкуванння, закономірностей патогенезу, лікування та профілактики.

2) Вивчення спадкової схильності та стійкості до спадкових хвороб.
3) Вивчення патологічної спадковості.

4) Дослідження теоретичних медико-біологічних проблем.

5) Вивчення питань генної інженерії, яка розробляє методи лікування спадкових хвороб.

Спадкові хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їх причини

У наш час існує така класифікація спадкових хвороб людини:

- синдроми, що зумовлені хромосомними аномаліями ( хромосомні хвороби );
- хвороби, що викликані мутацією окремих генів ( генні хвороби );
- мультифакторіальні захворювання ( МФЗ ) - результат взаємодії генетичних чинників;
- хвороби з нетрадиційним типом успадкуввання;
- генетичні хвороби соматичних клітин.

Вивчити параграфи 39, 40. Виконати завдання 4 сторінка 154.
Повторити параграфи 22, 23.

Дата 30 березня 2021 рік

Тема: Узагальнення знань з теми " Спадковість і мінливість ".
Захист проектів: " Генетичний моніторинг у людських спільнотах "

   Тестові завдання

1. Мутації, що призводять до зміни окремих генів:
а) хромосомні; б) геномні;
в) генні; г) летальні;
2. Один із можливих структурних станів гена:
а) алель; б) ген;
в) екзон; г) термінатор;
3. Під час полігібридного схрещування аналізують стільки ознак:
а) кілька; б) три;
в) дві; г) одна;
4. Розщеплення 13 : 3 характерне для взаємодії генів за типом:
а) кросинговеру; б) епістазу;
в) комплементарності; г) полімерії;
5. Мутації, що приводять до зміни кількості хромосом:
а) хромосомні; б) генні;
в) геномні; г) соматичні;
6. Сукупність генів гаплоїдного набору хромосом організмів певного виду, це;
а) фенотип; б) генетика;
в) біотехнологія; г) геном;
7. Хромосомну теорію спадковості сформулював;
а) Г. Мендель; б) Т. Гекслі;
в) Т. Морган; г) М. Вавилов;
8. У самців голубів статеві хромосоми;
а) ХХ; б) ZZ; в) XY; г) відсутні;
9. Установіть відповідність:
1. Моногенні фактори; А. Генотипно однорідні нащадки однієї особини,
2. Гетерозис; більшість генів якої є гомозиготними;
3. Чисті лінії; Б. Явище перерозподілу генетичного матеріалу
4. Рекомбінація; батьків у генотипів нащадків;
В. Явище гібридної сили, яке проявляється в першому
поколінні гібридів, отриманих шляхом гібридизації;
   Г. Послідовність кількісних показників певної ознаки,
розташованих за порядком їх збільшення чи зменшення;
Д. Фактори навколишнього середовища, які викликають мутації.

10. Розмістіть варіанти схрещування в послідовності від найбільшої до найменшої дози
опромінення, яку отримали культури дрозофіли, якщо частка мутацій серед нащадків мух у цих культурах становила:
а) 15%; б) 3%; в) 9%; г) 11%;

   Підготувати захист проекту "Генетичний моніторинг у людських
спільнотах" Повторити параграфи 24 - 25

Дата 1 квітня

Тема: Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.

Пояснення: Статеве і нестатеве розмноження організмів.

Способи нестатевого розмноження

1. Поділ клітини навпіл, за якого утворюються дві одинакові материнські клітини;
2. Множинний поділ, за якого після низки повторних поділів батьківського ядра та поділу самої клітини утворюються дочірні клітини;
3. Розмноження спорами (гриби мукор та пеніцил)
4. Брунькування (прісноводна гідра);
5. Вегетативне розмноження (цибулинами, кореневищами, пагонами)
6. Фрагментація тіла (плоскі та кільчасті черви)

Переваги нестатевого розмноження

1. Потрібна лише одна батьківська особина;
2. Утворюються генетично одинакові нащадки;
3. Сприяє розселенню та поширенню виду;
4. Забезпечує швидке розмноження;

Недоліки нестатевого розмноження

1. Відсутність генетичної мінливості серед нащадків;
2. Марна втрата енергії та речовини за розмноження спорами, велика частина яких не потрапляє у сприятливе місце для проростання;
3. Загроза перенаселення та виснаження поживних речовин в одному місці існування.

Способи статевого розмноження

Поліембріонія - процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини. Поширена серед різних груп тварин (війчасті та кільчасті черви, риби, птахи).
У рослин за поліембріонії в одній насінині розвивається кілька зародків (тюльпан, лілії).

Партеногенез - одна з форм статевого розмноження, за якого жіночі статеві клітини розвиваються без запліднення. У рослин це явище має назву апоміксис.

Неотенія - явище, за якого досягнення статевої зрілості й завершення онтогенезу відбувається на ранніх стадіях розвитку, наприклад на стадії личинки. Неотенія притаманна деяким членистоногим.

Переваги статевого розмноження

1. Нащадки отримують комбінацію ознак батьків; за сприятливої комбінації підвищується життєдіяльність та покращується пристосованість до умов середовища;
2. Внаслідок комбінативної мінливості надає більше матеріалудля еволюції

Недоліки статевого розмноження

1. Необхідність пошуку партнера;
2. Частина видів потребує необхідних механізмів запліднення (запилення);
3. Частина нащадків за невдалої комбінації ознак виявляються менш життєздатними, ніж батьківські особини.
4. Менша кількість нащадків, ніж за нестатевого розмноження;
5. Менша швидкість розмноження, ніж за нестатевого;

  Вивчити параграф 43 виконати завдання № 5 стр. 159
повторити параграфи 26 - 27

Дата 6 квітня

Тема: Особливості процесів регенерації організму людини.
Трансплантація тканин та органів.

Пояснення: Біологічнні основи та рівні регенерації

Регенерація (відновлення) - здатність живих організмів з часом відновлювати пошкоджені тканини, а іноді і цілі втрачені органи.

Регенерація відбувається на таких рівнях

1. Репарація ДНК (виправлення хімічних пошкоджень та розривів у молекулах)
2. Регенерація на субклітинному рівні
3. Регенерація на клітинному рівні
4. Регенерація на тканинному рівні
5. Регенерація на організмовому рівні

Типи регенерації

Фізіологічна - відбувається в процесі нормальної життєдіяльності організму і не пов'язана з пошкодженням чи втратою частин організму.
Репаративна - відбувається після пошкодження або втрати частини тіла або клітини (віновлення хвоста у ящірки). В результаті такої регенерації на тілі можуть залишатися рубці та шрами.

Особливості процесів регенерації організму людини.

У людини добре регенерує епідерміс, а також його похідні - волосся та нігті, клітини слизових оболонок. Здатність до регенерації має кісткова тканина.

Клітини тканин організму відносно фізіологічної регенерації поділяють на 3 групи

1. Лабільні - (швидко і легко відновлюються), клітини крові, епітелію слизової оболонки шлунково - кишкового тракту.
2. Стабільні - (мають обмежену спроможність до розмноження), клітини печінки, підшлункової залози, слинних залоз.
3. Статичні - (не діляться, регенерація відбувається на субклітинному рівні), клітини посмугованої і нервової тканини.

На процес регенерації впливають

Вік - у молодому та юнацькому віці процеси регенерації відбуваються інтенсивніше та більш досконало, ніж у літніх людей
Харчування та обмін речовин - порушення загального харчування, що супроводжується виснаженням та авітамінозом уповільнює процеси регенерації
Гормональний фон - порушення функціонування залоз внутрішньої секреції (особливо наднирників та щитовидної залози), загальмовує процеси регенерації
Стан кровотворення - наявність анемії та лімфопенії є доведеною в клінічній практиці ознакою зниження регенераційної здатності організму
Стан центральної нервової системи - гострі та хронічні стреси послаблюють процеси регенерації та захисні сили організму.
Стан інервації, кровообігу та лімфообігу - ушкодження нервових стовбурів веде до зниження регенерації, виникнення атрофічних процесів та утворення трофічних виразок

Трансплантація тканин та органів у людини.

Трансплантація ( пересаджування ) - метод що полягає в пересадці рецепієнту органа обо таканини ( трансплантанта ), взятих у донора а також клонованих тканин, мотодом хірургічного втручання.

Види трансплантації

1. Аутотрансплантація - реципієнт трансплантанта є донором для самого себе ( приклади - пересаджування шкіри з непошкоджених ділянок на обпаленні в разі опіків ).
2. Ізотрансплантація - донором трансплантанта є 100 % генетично та імунологічно ідентичний рецепієнту однояйцевий близнюк реципієнта.
3. Аллотрансплантація - донором трансплантанта є організм того ж виду, що генеично відрізняється від реципієнта.
4. Ксенотрансплантація - трансплантація матеріалу від іншого біологічного виду ( наприклад людини від тварини ).
5. Клітинна інженерія та клонування - метод вирощування тканин, органів з клітин реципієнта з метою пересаджування.

Опрацювати параграф 44 повторити 28 - 29

Дата 15 квітня 2021 рік

Тема: Ріст та розвиток клітин та фактори, які на нього впливають. Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання.

Пояснення :

Розвиток організму відбувається завдяки двом процесам: клітинної проліферанції - розростанню тканин у наслідок багаторазового поділу клітин та диференціації - утворенню різних клітин с початково однорідних.

Диференціація клітин відбувається після проліферації. Клітини які швидко розвиваються вважають малодиференційованми. Проліферація забезпечую ріст і диференціювання тканин у процесі індивідуального розвитку. Забезпечую безперервне відновлення внутрішньоклітинних структур.

Що таке стовбурові клітини ?

Джерелом проліферації є не диференційовані ( стовбурові клітини ) які зазнають розподілу і подальшого диференціювання перетворюючись на специфічні клітини певної тканини і виконують характерну для неї функцію. Стовбурові клітини наявні у всіх тканинах під час їх ембріонального розвитку і зберігаються у багатьох тканинах зрілих організмів.

Особливості стовбурових клітин

- Утворюють клітинну популяцію, яка сама себе підтримує ;
- Рідко поділяються;
- Стійкі до дії шкідливих факторів;
- У деяких тканинах вони можуть стати джерелом розвитку декількох видів диференційованих клітин;

Причини порушення клітинного циклу

1. Амітоз ( прямий поділ клітини ) - ядро має вигляд як у інтерфазі, не зникають ядерце та ядерна оболонка. Клітина зберігає функціональну активність.
2. Ендомітоз - процес подвоєння кількості хромосом у ядрах клітин без руйнування ядерної облонки та утворення веретена поділу.
3. Політенія - поява в ядрі деяких соматичних клітин величезних хромосом, у сотні разів більших за звичайні.
Є результатом численних реплікацій хромосом без наступного поділу клітини.

Поняття про онкогенні фактори.

Онкологія - галузь медицини яка вивчає доброякісні та злоякісні пухлини, механізми їх виникнення і розвитку.

Онкогенні фактори - це фізичні, хімічні чи біологічні подразники, що спричиняють перетворення нормальних клітин і розвиток пухлин. Приблизно 80 % злоякісних пухлин у людей виникають саме через дію чинників навколишнього середовища.

1. Фізичні онкогенні фактори - різні види іонізуючого випромінювання ( рентгенівські та космічні промені, кварцові лампи )
2. Хімічні онкогенні фактори - деякі хімічні сполуки та елементи що містяться у навколишньому середовищі та є промисловими викидами ( ароматичні вуглеводні, аміноазосполуки, діоксини ).
3. Біологічні онкогенні фактори - онкогенні віруси ( віруси папеломи герпесу, гепатиту В ) та деякі одноклітинні організми.

Властивості онкогенних факторів

- мають мутагенну дію - здатність швидко впливати на геном клітини
- здатні долати зовнішні та внутрішні барєри
- дія онкогенів дозована - мають значення доза та ступінь токсичності
- дія онкогенів є незворотною
- вірогідність появи пухлини збільшується в міру тривалості дії фактора
- утворення пухлин можливе під дією кількох онкогенних факторів

Опрацювати параграфи 45 - 46 повторити 30 - 31

https://www.youtube.com/watch?v=7_x9IfWYtMU

Дата 20 квітня 2021 рік

Тема: Статеві клітини
Типи статевого процесу за участі статевих клітин

Пояснення: Існують три типи статевого процесу за участі статевих клітин різного розміру та будови: ізогамія, гетерогамія, оогамія.

Ізогамія - найбільш проста, примітивна форма статевого процесу, за якого зливаються дві однакові за будовою та величиною статеві клітини (гамети). Обидва типи статевих клітин рухливі і повністю схожі між собою, але відрізняються фізіологічно. За злиття вони зберігають рухливість, оскільки мають джгутики.
Гетерогамія - обидві гамети є рухливими, мають джгутики, але відрізняються за розмірами. Одна з них - менша за розмірами і більш рухлива - її вважають чоловічою гаметою, інша - менш рухлива - жіноча. В її цитоплазмі міститься велика кількість запасних речовин. Гетерогамія притаманна зеленим та бурим водоростям.
Оогамія - гамети значно відрізняються за формою і будовою. Чоловіча - дрібна, має ядро і тонкий шар цитоплазми, вона здатна рухатися за рахунок джгутика. Жіноча - майже нерухома, в її цитоплазмі міститься значна кількість поживних речовин.

Різноманітність яйцеклітин у тварин

Найбільші за розмірами яйцеклітини у риб і птахів. Так, діаметр яйцеклітини страуса сягає 10 см, а всього яйця - до 20 см. В акули - 22 - 29 см. У тварин, зародок яких живиться за рахунок материнського організму, розмір яйцеклітини невеликий: діаметр яйцеклітини миші - 60 мкм, корови - 100 мкм.
За кількістю жовтка у різних тварин яйцеклітини бувають:
- Полілецитальні (містять багато жовтка) - птахи, членистоногі, рептилії
- Мезолецитальні (містять середню кількість жовтка) - осетрові, суччасті ссавці
- Оліголецитальні (містять мало жовтка) - молюски, голкошкірі

За розташуванням жовтка

-Телолецитальні (жовток зміщено до одного з полюсів клітини) - риби, птахи
-Ізолецитальні (жовток розподілено рівномірно) - молюски, голкошкірі
-Центролецитальні (жовток розташовано в центрі клітини) - членистоногі

У деяких тварин накопичується стільки жовтка, що його можна побачити неозброєним оком (ікринки риб і земноводних, яйця плазунів)

Опрацювати параграф 49 повторити параграфи 32 - 33

https://www.youtube.com/watch?v=nytBzTIV7Xs

Дата 22 квітня 2021 рік

Тема: Особливості гаметогенезу в людини

Пояснення: Що таке сперматогенез?

Сперматогенез - це розвиток, дозрівання і формування чоловічих статевих клітин (сперматозоїдів), тривалість повного дозрівання одного сперматозоїда становить 73 - 75 днів.

Розрізняють чотири періоди

Період розмноження - триває протягом всього життя, починаючи з періоду статевого дозрівання, і до старості поступово згасає.
Період росту - маса ядер і цитоплазми сперматогоніїв збільшується і вони стають сперматоцитами І порядку. Вони витісняються ближче до центра звивистого канальця
Період дозрівання - у цей період відбувається два поділи. Після першого утворюються сперматоцити ІІ порядку, які мають 23 пари хромосом. Відразу після цього вони поділяються ще один раз. І на цей раз у кожну дочірню клітину - сперматиду - потрапляє лише одна хромосома з кожної пари, тобто відбувається мейоз (редукційний поділ)
Період формування - за цей період сперматиди перетворюються на сперматозоїди, клітини формують джгутики, які виступають у простір канальців, до джгутиків переміщується більшість мітохондрій, що забезпечують енергією рух сперматозоїдів.

Особливості овогенезу людини

Овогенез - це розвиток, дозрівання та формування жіночих статевих клітин (яйцеклітин). На відміну від чоловіків, у яких активне утворення сперматозоїдів відбувається тільки з настанням статевої зрілості, утворення яйцеклітин у жінок починається ще до народження - під час ембріонального розвитку.
Періоди овогенезу

1. Період розмноження відбувається під час ембріогенезу, триває з 2-го по 5-й місяць ембріогенезу. Після формування яєчника первинні статеві клітини перестають розмножуватись і починають диференціюватись у овогонії.
2. Період росту - починається з 3-го місяця ембріонального розвитку людини. Овогонії оточені одним шаром фолікулярних клітин, які поставляють їм поживні речовини. Овогонії перестають ділитися і диференціюються на овоцити І порядку.
3. Період дозрівання - відбувається перед овуляцією. Овоцити І порядку ділиться шляхом мейозу. Після першого поділу утворюється одна велика клітина - овоцит ІІ порядку, в яку переходять всі поживні речовини. Після другого поділу мейозу утворюється яйцеклітина

Опрацювати параграф 49 повторити 34 - 35

https://www.youtube.com/watch?v=Akxt9o-Lr64

Дата 27 квітня 2021 рік

Тема: Суть і біологічне значення запліднення.
Причини порушення процесів запліднення в людини.

Пояснення: Запліднення: його форми, етапи, значення

Статеве розмноження тварин і рослин відбувається за допомогою запліднення.
Запліднення - це злиття чоловічої та жіночої статевих клітин, внаслідок чого відновлюється диплоїдний набір хромосом, характерний для даного виду та утворюється нова клітина - зигота (запліднена яйцеклітина).
У тварин запліднення відбувається одним із двох способів: зовнішнім або внутрішнім. За зовнішнього запліднення жіноча і чоловіча статеві клітини зливаються поза органами статевої системи самки (або гермафродитної особини). Зовнішнє запліднення властиве безхребетним і майже всім хребетним водойм (багатощетинкові черви, двостулкові молюски, річкові раки), а також деяким наземним тваринам. Вони відкладають ікру і сперму у воду де і відбувається запліднення. Внутрішнє запліднення відбувається в органах статевої системи самки і зародок розвивається в середині її тіла, або в яйцях, вкритих оболонкою.

Етапи запліднення у людини

1. Дистантна взаємодія або зближення гамет - рух сперматозоїдів у напрямку речовин, які виділяють яйцеклітини; відбувається за хемотаксисом; наближенню також сприяють рухи війок епітелію маткових труб.
2. Контактна взаємодія - численні сперматозоїди наближаються до яйцеклітини та вступають
в контакт з її оболонкою, вивільняючи ферменти акросоми, внаслідок чого яйцеклітина позбувається проминистого венця.
3. Входження сперматозоїда в яйцеклітину та наступне злиття (сингамія).

Причини порушення процесів запліднення у людини

1. Обмежена тривалість життя сперматозоїдів та яйцеклітин і ще менша тривалість здатності до запліднення (яйцеклітина зберігає здатність до запліднення впродовж 24 годин, сперматозоїди втрачають здатність до запліднення через 1 - 2 доби).хв.).
2. Запальні явища та зміна рН у статевих шляхах жінки.
3. Механічна непрохідність та патології статевих шляхів жінки.
4. Зменшення швидкості руху сперматозоїдів (зазвичай 1,5 - 3 мм\хв.)
5. Патологія статевої системи чоловіка.
6. Інфекція статевих шляхів.
7. Патологічні зміни в будові сперматозоїдів.
8. Невідповідність потраплянню сперматозоїдів до статевої системи жінки під час овуляції.
9. Гормональні розлади,
10. Хромосомні та генетичні порушення.
11. Шеідливі звички (вживання алкоголю, тютюнопаління).
12. Послаблений імунітет.

Опрацювати параграф 49 повторити параграфи 36 - 37

Зворотний зв'язок

Електронна почта nikitchukoa@gmail.com
Пароль zxc 11220

https://www.youtube.com/watch?v=rMeRfviph8g

Дата 29 квітня 2021 рік

Тема: Особливості репродукції людини. Репродуктивне здоров'я нації.

Пояснення: Що таке репродуктивне здоров'я?

Репродуктивне здоров'я - це стан повного фізичного, розумового та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб репродуктивної системи або порушення її функцій, тобто репродуктивне здоров'я, означає можливість задовільної та безпечної здатності до відтворення. Протягом останніх десятиліть в Україні відбувається поступове скорочення середньої очікуваної тривалості життя за рахунок погіршення здоров'я, в тому числі репродуктивного. Наявне поєднання низького рівня народжуваності та високого рівня смертності.

Основними проблемами у сфері репродуктивного здоров'я є:

- материнська та малюкова смертність;
- високий рівень штучного переривання вагітності;
- значна кількість ускладнень під час вагітності та пологів;
- безплідність у чоловіків та жінок;
- поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ/СНІД;
- онкогінекологічна патологія.

До факторів, що впливають на репродуктивне здоров'я, належать:

- профілактична освіта ( або неосвіченість );
- благополучна родина ( або соціально неблагополучне оточення );
- здоровий спосіб життя ( або шкідливі для здоров'я звички );
- спадкові захворювання;
- захворювання, що передаються статевим шляхом;
- профілактичні медичні огляди та лікування;
- безпечні умови життя, праці та відпочинку;
- смертність чоловіків репродуктивного віку, що перевищує таку в жінок;
- материнська та малюкова смертність;
- штучне переривання вагітності, що призводить до безплідності.

Шляхи та способи розв'язання проблеми погіршення репродуктивного здоров'я:

- поширення інформації про чинники, що шкодять репродуктивному здоров'ю;
- прагнення до здорового способу життя;
- забезпечення медико-соціальної підтримки молодих сімей;
- удосконалення системи планування сім'ї;
- поширення інформації щодо застосування засобів запобігання вагітності;
- забезпечення доступності медичних послуг щодо репродуктивного здоров'я для підлітків;
- впровадження новітніх технологій у надання медичної допомоги щодо народження
дитини та ін.

Особливості репродукції людини у звязку з її біосоціальною сутністю

Порівняно з іншими ссавцями подібних розмірів потенційна швидкість розмноження людини є низькою. Більшість жінок не може народити впродовж життя більше 6-11 дітей, оскільки організм поступово руйнується від пологів. Але і ця потенційна плодючість упродовж тисячоліть не реалізовувалася через нестачу їжі та небезпечні умови.

Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом

Симптоми ЗПСШ є: незвичайні виділення зі статевих органів, свербіння та біль у статевих органах, сип або виразки на статевих органах та тілі, збільшення лімфатичних вузлів.

Профілактика та боротьба із захворюваннями, що передаються статевим шляхом:
- поширення інформації про ЗПСШ, їхні симптоми та способи лікування;
- дотримання інтимної гігієни;
- правильне і систематичне застосування презервативів;
- періодичне обстеження у лікаря;
- уникнення безладних статевих зв'язків;
- статеве життя з постійним перевіреним партнером.

Незалежно від наявності неприємних відчуттів у статевих органах профілактичний огляд осіб, що ведуть статеве життя, рекомендовано двічі на рік, а також у разі випадкового статевого партнера, статевого насильства, зради постійного статевого партнера. Якщо ви помітили будь-які симптоми ЗПСШ, відвідайте лікаря в той же день або наступного дня.

Завдання: Пригадайте знання, отримані з курсу біології за 9 клас, а також використовуючи малюнок "Схема гаметогенезу людини" (див. форзац ІІ) та різні джерела інформації, порівняйте явища, які відбуваються під час спермато- та оогенезу, визначте риси подібності і відмінності.

Опрацювати параграф 49 Повторити 38 - 39

https://www.youtube.com/watch?v=XyHGTWZTTGw

Дата 6 травня 2021 рік

Тема: Ембріогенез людини. Взаємодія частин зародка, що розвивається.
(явище ембріональної індукції)

Пояснення: Періодизація ембріонального розвитку людини

Ембріональний розвиток людини починається з утворення зиготи та закінчується народженням дитини. Він триває 40 тижнів, і за цей час із однієї клітини виростає організм, який складається з великої кількості спеціалізованих клітин. Вони утворюють тканини ім органи зі спадковою інформацією, яка закодована в хромосомному наборі зиготи.

Ембріональний період розвитку подідяють на три періоди:

1. Початковий (1-й тиждень);
2. Зародковий ( з 2-го по 8-й тиждень );
3. Передплідний ( з 9-го тижня по 12-й );
4. Плідний ( з 13-го тижня до народження дитини );

Ембріональна індукція. Поняття про провізорні органи

Ембріональна індукція - це процес впливу одних частин зародка ( індуктор ) на інші ( реагуюча частина ). У результаті такої взаємодії утворюється орган. Індуктор - частина зародка, що напрямляє розвиток інших частин зародка.
Явища було відкрите 1921 р. німецьким ембріологом Гансом Шпеманом на зародках амфібій: тритона гребінчастого та тритона смугастого, який пересаджував частини їхніх зародків один одному. За результатами експериментальних досліджень було з'ясовано, що розвиток зародка відбувається в залежності одних органів від інших. Індукцію спричиняють хімічні сполуки - певні білки, стероїди, нуклеопротеїди. Увесь ембріогенез є ланцюгом послідовних індукційних процесів.
Провізорні органи - це тимчасові органи, які функціонують лише в ембріональному періоді.
У людини до них належать:
- хоріон ( ворсиста оболонка зародка ) - виконує захисну, трофічну, газообмінну функцію;
- амніон, або амніотичний мішок ( водна оболонка ) - захищає ембріон від висихання;
- жовточний мішок ( виріст кишки за запасам жовтка ) - забезпечує живлення зародка;
- алантоїс ( сечовий мішок ), накопичує відходи обміну речовин плоду, виконує видільну функцію;
- плацента - забезпечує постійний звязок між організмом матері та плодом.

Критичні періоди розвитку зародка людини
Критичні періоди - періоди, в які є найбільша вірогідність розвитку патологій або переривання вагітності. Виокремлюють такі критичні періоди:
1) власне запліднення;
2) вживлення зародка в стінку матки;
3) розвиток основних зачатків органів та формування плаценти ( 3-8-й тижні розвитку );
4) період посиленого росту головного мозку ( 15 - 20 - й тижні );
5) формування основних функціональних систем організму та диференціювання статевих органів ( 20-24-й тижні );
6) плідний період ( період посиленого розвитку плоду);
7) народження ( пологи ).

Опрацювати параграф 50 повторити 40 - 41

https://www.youtube.com/watch?v=0DqNpqjOClk

Дата

Тема: Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини. Біологічні й соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.

Пояснення: Репродуктивна медицина - це напрямок медико - біологічних знань, що мають меті допомогу в народженні дитини, регуляцію народження та планування сім'ї. Репродуктивна медицина є синтезом знань з гінекології, андрології, біології, генетики, цитології та кріобіології.

У наш час існують такі можливості репродуктивної медицини:

1) Осіменіння спермою чоловіка або донора - здійснюють у деяких випадках ендокринного, імунологічного чи чоловічого безпліддя.
2) Запліднення у пробірці - отримання з яєчників жінки зрілих яйцеклітин та запліднення їх сперматозоїдами чоловіка ( або донора ). Потім утворені ембріони розвиваються в інкубаторі протягом 48 - 72 годин і пересаджуються в матку жінки.
3) Ін'єкція сперматозоїда в цитоплазму яйцеклітини - проводять за складних форм чоловічого безпліддя або в окремих випадках у разі розладів репродуктивного здоров'я одночасно чоловіка та жінки.
4) Донорство яйцеклітини - для жінок, у яких яйцеклітина не визріває, а також за високого ризику появи спадкових захворювань у дитини. Дозволяє виносити і народити здорового малюка. Яйцеклітини отримують від здорової жінки-донора.
5) Сурогатне материнство - для жінок, у яких видалена матка, або для тих, кому вагітність протипоказана за станом здоров'я. Використовують яйцеклітини та сперматозоїд подружжя, але ембріони переносять у порожнину матки здорової жінки, яка і є сурогатною матір'ю.
6) Заморожування ембріонів - для зберігання і використання ембріонів, що розвиваються, за програмою екстракорпорального запліднення ( ЕКО ). За необхідності ембріони розморожують та переносять у порожнину матки.
7) Банк донорської сперми - використовують у разі повного чоловічого безпліддя або за відсутності у жінки партнера, але за бажання мати дитину.
За різними оцінками, новітні репродуктивні технології дають успішний результат у 20 - 30 % випадків. Тобто за їх застосування кожна друга-третя пара з десяти народжує малюка.

Біологічні й соціальні аспекти регуляції розмноження у людини

На ранніх етапах еволюції людина була повністю включена до екосистем, і на її розмноження значно більшою мірою впливали біологічні аспекти та абіотичні фактори, ніж соціальні. Дуже значний вплив мали хвороби, голод, напади хижаків, висока дитяча смертність, а також обмеженість території зі сприятливими кліматичними умовами відповідно до фізіологічних можливостей.

Біологічними аспектами регуляції розмноження людини в наш час є:

1) Статеве дозрівання настає достатньо пізно: для жінок - у 17 - 19 років, для чоловіків - у
18-20 років.
2) Періоди розмноження не мають сезонної циклічності. У жінок цикл дозрівання яйцеклітини становить приблизно 28 днів. і триває в середньому в 12 до 45 років. У чоловіків дозрілі сперматозоїди утворюються постійно починаючи в середньому з 14 років і до старості. Отже, діти можуть народжуватися протягом усього року.
3) Після народження дитини цикл дозрівання нових яйцеклітин відновлюється через кілька місяців. Тож теоретично жінка може народжувати дітей з різницею в 1 - 1,5 року.

Соціальні аспекти регуляції розмноження людини в наш час такі:

1) Через соціальні фактори жінки найчастіше народжують дітей після 18 - і до 38 років. Хоча запліднення можливе на кілька років раніше і пізніше.
2) Жінки зорієнтовані за піклування за дитину й через економічні труднощі найчастіше народжують 1 - 2 дитини.
3) У наш час жінки спочатку прагнуть побудувати кар'єру, а потім народжувати дітей. Тому народження першої дитини відкладається до 30 років.
4) Жінкам не рекомендують народжувати дитину з різницею менше ніж 2 роки задля повного відновлення організму. Оптимальною є різниця в 6 років.

Розвиток медицини дозволив значно зменшити небезпеку найбільш небезпечних інфекційних захворювань - чуми, холери, віспи. Їхні збудники продовжують існувати у природі, але вірогідність проникнення у людські популяції є дуже малою завдяки діяльності спеціальних служб.

Опрацювати параграф 51 повторити 42 - 43

Дата

Тема: Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

Пояснення: Наведемо найголовніші з чинників, що справляють позитивний вплив на організм, який росте і розвивається:

- безпечне і сприятливе середовище життя;
- відсутність надмірних і тривалих стресових факторів;
- раціональне харчування;
- достатня тривалість відпочинку та сну;
- дотримання особистої гігієни;

Чинники, що здатні справляти негативний вплив на процеси росту та розвитку людини

Вплив алкоголю на організм, що росте і розвивається, є однозначно негативним. Дія дещо різниться залежно від віку та етапу розвитку.

Фізіологічна дія алкоголю на організм під час внутрішньо-утробного розвитку:

- етанол потрапляє через плаценту до плоду й отруює його;
- відбувається пошкодження центральної нервової системи плоду;
- затримка в розвитку;
- патології зовнішніх і внутрішніх частин плоду;
- недоношеність;
- збільшення вірогідності викидню;
- вроджений алкоголізм;

Фізіологічна дія алкоголю на організм підлітків:

-токсична дія та отруєння навіть у невеликих дозах;
- повільне виведення та розщеплення етанолу;
- порушення обміну речовин у нервовій тканині та передачі нервових імпульсів;
- порушення роботи судин головного мозку (розширення, збільшення проникності, крововиливи у тканини мозку);
- токсичне пошкодження печінки (як наслідок - порушення білкового та вуглеводного обміну, синтез вітамінів і ферментів);
- токсична дія на епітелій, що вистилає стравохід, шлунок, погіршення роботи шлунка (як наслідок - погіршення засвоєння їжі, зниження росту і розвитку організму);
- ураження серцево - судинної системи, легень і статевої системи;
- збільшення агресивності, погіршення пам'яті та здатності виконувати математичні задачі;
-за хронічного отруєння - затримка розвитку, зниження інтелекту та розумової діяльності.

Опрацювати поданий матеріал повторити параграфи 44 - 45

Дата

Тема: Біологічні основи, типи і рівні регенерації.

Пояснення: Регенерація ( відновлення ) - здатність живих організмів з часом відновлювати пошкоджені тканини, а іноді й цілі втрачені органи.

Регенерація відбувається на таких рівнях:

- репарація ДНК ( виправлення хімічних пошкоджень та розривів у молекулах );
- регенерація на субклітинному рівні;
- регенерація на клітинному рівні;
- регенерація на тканинному рівні;
- регенерація на організмовому рівні;

В одноклітинних організмів регенерація відбувається шляхом відновлення втрачених органел чи частин клітини. Регенерацією є також відновлення цілого організму з його фрагмента.

Типи регенерації:

Регенерацію, що відбувається в процесі нормальної життєдіяльності організму й не пов'язана з пошкодженням чи втратою частин організму, називають фізіологічною. Процеси відновлення та оновлення відбуваються в організмі протягом усього життя. Наприклад, у людини постійно оновлюється зовнішній шар шкіри. Птахи періодично змінюють пір'я, ссавці - волосяний покрив. У листяних рослин листя помірного клімату щорічно восени опадають листки і замінюються навесні новими.
Інший вид регенерації - репаративна. Вона відбувається після пошкодження або втрати частини тіла або клітини. Буває типовою та атиповою. За типової репаративної регенерації втрачена частина змінюється такою ж самою ( приклад: відновлення хвоста у ящірки ). За атипової втрачена частина замінюється структурою, що відрізняється від утраченої кількісно або якісно ( приклад: антена замість ампутованого ока у рака ).
Репаративна ( відновна ) регенерація є по суті посиленою фізіологічною регенерацією у хворому організмі. Під час захворювання фізіологічна регенерація "трансформується " в репаративну, яка після одужання хворого знову повертається в рамки фізіологічної.
За репаративної регенерації на тілі можуть залишатися рубці та шрами.

Особливості процесів регенерації організму людини

У людини добре регенерує епідерміс, а також його похідні - волосся та нігті, клітини слизових та серозних оболонок, внутрішніх органів, клітини кісткового мозку. Здатність до регенерації має також кісткова тканина ( кістки зростаютьсяя після переломів ). Відновлюється печінка ( зі втратою до 75 % ) до повної маси, однак це відбувається завдяки збільшенню розміру клітин, а не їхньої кількості. За певних умов можуть обмежено регенерувати кінці пальців (якщо був утрачений фрагмент пальця до першої фаланги).

Загалом клітини тканин організму тварин і людини відносно
фізіологічної регенерації поділяються на три групи:

- лабільні - швидко і легко відновлюються;
- стабільні - мають обмежену спроможність до розмноження;
- статичні - не діляться, регенерація відбувається на субклітинному рівні;

На процес регенерації впливають:
1) Вік - у молодому та юнацькому віці процеси регенерації перебігають інтенсивніше і більш досконало, ніж у літніх або людей старечого віку.
2) Харчування й обмін речовин - порушення загального харчування, що супроводжується виснаженням або авітамінозом, затримує і уповільнює процеси регенерації.
3) Гормональний фон - порушення функціонування залоз внутрішньої секреції - загальмовує процеси регенерації.
4) Стан кровотворення - наявність анемії та лімфопенії є доведеною у клінічній практиці ознакою зниження регенераційної здатності організму.
5) Стан центральної нервової системи - гострі або хронічні стреси послаблюють процеси регенерації та захисні механізми.
6) Стан іннервації, кровообігу і лімфообігу - ушкодження нервових стовбурів веде до зниження регенерації, виникнення атрофічних процесів або утворення трофічних виразок.

Опрацювати подані записи повторити 46 - 47

Підготуватися до контрольної роботи
з теми: "Репроукція та розвиток"

Дата

Тема: Контрольна робота

з тема "Репродукція та розвиток"

Тестові завдання

1. До способів статевого розмноження належить:
а) поліембріонія; б) поділ клітин навпіл; в) брунькування; г) фрагментація тіла;

2. Які процеси відбуваються за диференціації клітин?
а) поділ навпіл; б) старіння і смерть; в) спеціалізація; г) перехід у стан спокою;

3. Оберіть частину сперматозоїда, яка забезпечує розчинення оболонки яйцеклітини:
а) ядро; б) акросома; в) шийка; г) хвостик;

4. Оберіть організми, яким властиве зовнішнє запліднення:
а) хрящові риби; б) комахи в) яйцекладні ссавці; г) земноводні;

5. До форм нестатевого розмноження належить:
а) поліембріонія; б) брунькування; в) партеногенез; г) неотенія;

6. Оберіть назву теорії старіння, за якої клітини втрачають здатність ділитися внаслідок утрати хромосомами деяких частин:
а) теорія соматичних мутацій; б) мітохондріальна теорія;
в) теломерна теорія; г) епігенетична теорія;

7. Оберіть частину яйцеклітини, що містить запас поживних речовин:
а) променистий вінець; б) прозора мембрана; в) жовткова мембрана; г) ядро;

8. Оберіть відповідь, що не належить до причини порушення запліднення:
а) застосування засобів контрацепції; б) патологія статевої системи жінки;
в) кількість сперматозоїдів менша за 150 млн; г) раннє статеве дозрівання;

9. Встановіть відповідність між частинами сперматозоїда та функціями, які вони виконують.
1 Ядро в голівці А Рух
2 Акросома Б Містить хромосоми
3 Шийка В Містить мітохондрії
4 Хвостик Г Містить травні ферменти
Д Синтез білків

10. Встановіть відповідність між назвами організмів та типами їх нестатевого розмноження.
1) Бактерії А Брунькування
2) Малярійний плазмодій Б Фрагментація
3) Дріжджі В Множинний поділ
4) Морська зірка Г Вегетативне розмноження
Д Поділ клітини навпіл

11. Схарактеризуйте вплив тютюнопаління на ріст і розвиток плоду, дитини та підлітка.
Які зміни виникають в організмі.

12. Схарактеризуйте вплив алкоголю на ріст і розвиток плоду, дитини та підлітка.
Які зміни тривале вживання алкоголю спричиняє в організмі?

Увага: Контрольну роботу виконати кожному учню особисто, відповіді мені направити на електронну почту. Бажаю успіхів

Повторення матеріалу

Дата

Тема: Основні ієрархічні рівні організації життя на Землі.

Пояснення: Головними рівнями організації життя є (в ієрархічному порядку - від малих до великих): молекула - клітина - тканина - орган - популяція - біоценоз - екосистема - біосфера.

1. Молекулярний рівень - основними структурними елементами є молекули неорганічних і макромолекули біологічно важливих органічних сполук, а також їх комплекси. Основні процеси - перетворення молекул, обмін речовин, кодування та передача спадкової інформації.
Це найнижчий рівень організації живого.

2. Клітинний рівень - основні структурні елементи - клітини (найпростіші біологічні системи). Основні процеси - обмін речовин та енергії, самовідтворення, саморегуляція.

3. Тканинний рівень - основні компоненти - тканини, які об'єднують клітини певної будови, розмірів, розташування та функцій. Основні процеси: спеціалізація клітин, обмін речовин.

4. Органний рівень - основні компоненти - органи та системи органів організмів. Основні процеси: формування органів та систем органів, фізіологічні процеси ( дихання, живлення, травлення).

5. Організмовий рівень - основні компоненти - одноклітинні та багатоклітинні організми рослин, тварин, грибів і бактерій. Основні процеси: обмін речовин, подразливість, розмноження, онтогенез, регуляція процесів життєдіяльності.

6. Популяційно - видовий рівень - основні компоненти - популяції. Основні процеси: взаємодія між особинами і популяціями, розмноження, первинні еволюційні, перетворення і збільшення біорізноманіття.

7. Біогеоценотичний рівень - основні компоненти - популяції різних видів, фактори середовища, харчові ланцюги, потоки речовини та енергії, біогеоценози. Основні процеси: біохімічний кругообіг речовин і потік енергії, які підтримують життя, рухлива рівновага між живими організмами та абіотичним середовищем ( гомеостаз ), забезпечення живих організмів умовами існування та ресурсами.

8. Біосферний рівень - основні компоненти - біосфера в цілому. Основні процеси: активна взаємодія біотичного компонентів планети, кругообіг речовин і енергії в біосфері, який забезпечує цілісність життя на Землі. Найвищий рівень біологічної організації.

Опрацювати поданий матеріал повторити параграфи 48 - 49

Дата

Тема: Стратегія сталого розвитку природи і суспільства

Пояснення: Сталий розвиток - це загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їхню потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Концепція стійкого розвитку була прийнята в червні 1992 р. у Ріо-де-Жанейро на Конференції ООН з навколишнього середовища і розвитку.

Основою сталого розвитку є паритетність відносин у тріаді людина - господарство - природа.

Ключові принципи сталого розвитку:
- принцип обережності: збереження сучасного стану навколишнього середовища як
перешкоди безповоротним чи небезпечним змінам;
- принцип " передбачати і запобігати ": більш дешевий, менш ризикований підхід, ніж
ліквідація збитків навколишньому середовищу;
- принцип балансу між ресурсами і забрудненням: використання ресурсів у рамках масштабів регенеративної здатності екосистем; контроль над обсягом надходжень забруднень і відходів у рамках асиміляційного потенціалу екосистем;
- принцип збереження природного багатства на нинішньому рівні: недопущення чи зменшення втрат природно-ресурсного потенціалу;
- принцип " забруднювач платить ": повна вартість екологічного збитку повинна бути компенсована користувачем.

Стимулом її розробки стало усвідомлення катастрофічності сформованого типу економічного розвитку, вичерпність природних ресурсів і взаємозалежність усіх еколого - економічних процесів на нашій планеті.

Відкриття вірусів

Віруси вперше були відкриті 1852 р. ботаніком Д. І. Івановським на прикладі вірусу тютюнової мозаїки, хоча захворювання, які викликані ними, відомі здавна. З часом було встановлено, що за своєю хімічною природою віруси є нуклепротеїдами ( складними сполуками, що складаються з білків та нуклеїнових кислот)
.
На сьогодні описано більше 500 вірусних хвороб.

Загальні властивості вірусів:
- найменші живі організми;
- не мають клітинної будови;
- можуть відтворюватися, лише проникнувши у живу клітину
( є облігатними ендопаразитами );
- паразитують усередині клітин, багато з них спричиняють захворювання;
- мають дуже просту будову: складаються з невеликої молекули нуклеїнової кислоти
( або РНК, або ДНК ), що оточена білковою чи ліпопротеїновою оболонкою;
- перебувають на межі живого і неживого;
- кожен тип вірусу здатний розпізнавати й інфікувати лише певні типи клітин, тобто є високоспецифічними до своїх хазяїв.

  Будова вірусу є досить простою. Він складається з таких структур:

- серцевини - генетичного матеріалу, що являє собою або РНК, або ДНК;
- капсиду - захисної білкової оболонки, що оточує серцевину;
- нуклеокапсиду - складної структури, що утворена серцевиною та капсидом;
- білкової оболонки у деяких вірусів, таких як ВІЛ та грип;
- глікопротеїнів на поверхні вірусної оболонки;

Віруси займають екологічну нішу облігатних внутрішньоклітинних паразитів, розмножуючись тільки в живих клітинах, вони використовують їхній ферментативний апарат і перемикають клітину на синтез зрілих вірусних часток - віріонів. У результаті клітина гине або, рідше, залишається значно послабленою.

Опрацювати поданий матеріал повторити параграфи 50 - 51

Дата

Тема: Вид як базовий таксон. Критерії виду.

Пояснення: До ХVІІІ. ст дослідники спиралися на уявлення про вид, що було створено ще Аристотелем, який вважав види сукупністю схожих зовнішньо особин. Саме такий підхід застосовувався багатьма біологами, включаючи Карла Ліннея - засновника сучасної систематики.
Подальший розвиток біології призвів до формування біологічної концепції виду. Ця концепція припускає, що вид - не умовна категорія, яку вигадали люди для зручності, а спільність організмів, що характеризуються генетичною єдністю і спільним походженням. Це спільне походження і є причиною зовнішньої схожості організмів одного виду.
Для організмів зі статевим розмноженням межу між видами утворює репродуктивна ізоляція - нездатність двох різних видів за схрещування давати плодюче потомство. Нащадки можуть бути, але стерильні.
У безстатевих організмів вид визначити складніше. Для них вид - це сукупність клонів, поєднаних спільною екологічною нішею і тому еволюціонуючих разом, схожим чином. У першу чергу це стосується прокаріотів та багатьох рослин.

Критерії виду

Сучасна біологія визначає такі критерії виду:
Морфологічний критерій - подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Винятки: види-двійники, статевий диморфізм, мімікрія, альбінізм.

Фізіологічний критерій - подібність усіх процесів життєдіяльності та можливість отримання плодючих нащадків. Винятки: подібність процесів життєдіяльності у різних видів, міжвидові гібриди.

Біохімічний критерій - подібність за хімічним складом живих організмів. Винятки: близькі за біохімічним складом види.

Цитогенетичний критерій - характерний для кожного виду набір хромосом, їх число, розміри та форма. Винятки: подібність будови та кількості хромосом різних видів.

Молекулярно-біологічний критерій - схожість або відмінності у структурі ДНК різних організмів.

Географічний критерій - організми, що мешкають у межаш певного ареалу. Винятки: космополіти, збіг ареалів різних видів.

Екологічний критерій - подібність за способом живлення, місцем мешкання, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування. Винятки: екологічні ніші різних видів перекриваються.

Опрацювати поданий матеріал повторити параграфи 52 - 53

Дата 12 січня 2021 рік

ТЕМА: Негативний вплив на метаболізм токсичних сполук в організмі людини.

Пояснення: Поняття токсичних речовин та їх види

- Лікарські засоби, що за певної дози мають токсичну дію;

- Бойові отруйні речовини, що застосовуються як хімічна зброя для масового знищення людей.

Знешкодження та виведення токсичних речовин

Знешкодження токсичних сполук через метаболізм відбувається двома шляхами:

1. Реакції розпаду (окиснення, відновлення, гідроліз);

2. Реакції синтезу (сполучення з білками, амінокислотами);

https://www.youtube.com/watch?v=wt2boDaQb7o

Дата 14 січня

ТЕМА: Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

Пояснення: Особливості гуморальної регуляції

- швідкість доставки інформації невелика - визначається швидкістю току біологічних рідин;

- мала тривалість дії;

Особливості нервової регуляції

- має точного адресата - сигнали доставляються до цілком визначених органів та тканин;

- висока швидкість доставки інформації - швидкість передачі нервових імпульсів до 120 м\с;

- короткочасність дії;

Взаємодія нервової та гуморальної регуляцій

https://www.youtube.com/watch?v=3uGyDU8DK98

Дата 19 січня

ТЕМА: Спадковість і мінливість. Основні поняття генетики.

Домінантна ознака - переважаюча ознака, що проявляється серед нащадків у гетерозиготних особин.

Генотип - сукупність генетичної інформації, закодованої в генах організму.

Методи генетичних досліджень

Генеалогічний - вивчення родоводів організмів та кількісний аналіз ознак нащадків у ряді поколінь.

Близнюковий - аналіз і порівняння мінливості у гомозиготних і гетерозиготних близнят.

https://www.youtube.com/watch?v=BRPb1K7-X6c

Дата 21 січня

ТЕМА: Закономірності спадковості. Гібридологічний аналіз.

Метод грунтується на таких положеннях

https://www.youtube.com/watch?v=kZo1POJIgrc

Дата 30 березня

Пояснення: Що таке генетичний моніторинг?

Особливості генофонду людини

1. Глибоке диференціювання або неоднорідність генотипів для збереження загальної сукупності генів;

2. Залежність генофонду сучасної людини від генофонду його предків.

3. Генетична цілісність генофонду

4. Генетичний вантаж

Четверта особливість повязана з наявністю у спільній популяції людей спадкових патологій.

Дата 1 квітня

Тема: Узагальнення знань з теми " Спадковість і мінливість ".
Захист проектів: " Генетичний моніторинг у людських спільнотах "

   Тестові завдання

1. Мутації, що призводять до зміни окремих генів:
а) хромосомні; б) геномні;
в) генні; г) летальні;
2. Один із можливих структурних станів гена:
а) алель; б) ген;
в) екзон; г) термінатор;
3. Під час полігібридного схрещування аналізують стільки ознак:
а) кілька; б) три;
в) дві; г) одна;
4. Розщеплення 13 : 3 характерне для взаємодії генів за типом:
а) кросинговеру; б) епістазу;
в) комплементарності; г) полімерії;
5. Мутації, що приводять до зміни кількості хромосом:
а) хромосомні; б) генні;
в) геномні; г) соматичні;
6. Сукупність генів гаплоїдного набору хромосом організмів певного виду, це;
а) фенотип; б) генетика;
в) біотехнологія; г) геном;
7. Хромосомну теорію спадковості сформулював;
а) Г. Мендель; б) Т. Гекслі;
в) Т. Морган; г) М. Вавилов;
8. У самців голубів статеві хромосоми;
а) ХХ; б) ZZ; в) XY; г) відсутні;
9. Установіть відповідність:
1. Моногенні фактори;   А. Генотипно однорідні нащадки однієї особини,
2. Гетерозис; більшість генів якої є гомозиготними;
3. Чисті лінії;   Б. Явище перерозподілу генетичного матеріалу
4. Рекомбінація; батьків у генотипів нащадків;
В. Явище гібридної сили, яке проявляється в першому
поколінні гібридів, отриманих шляхом гібридизації;
   Г. Послідовність кількісних показників певної ознаки,
розташованих за порядком їх збільшення чи зменшення;
  Д. Фактори навколишнього середовища, які викликають мутації.

10. Розмістіть варіанти схрещування в послідовності від найбільшої до найменшої дози
опромінення, яку отримали культури дрозофіли, якщо частка мутацій серед нащадків мух у цих культурах становила:
а) 15%; б) 3%; в) 9%; г) 11%;

    Підготувати захист проекту "Генетичний моніторинг у людських
спільнотах" Повторити параграфи 24 - 25

Географічний калейдоскоп

Біологія 10 клас

Немає коментарів:

Дописати коментар